Вплив соціально-економічної ситуації на реалізацію репродуктивної функції сім’ї

Перш ніж виявляти соціально-економічні умови, що впливають на наявність певної кількості дітей в тій чи іншій сім’ї, представляється доцільним розглянути основні поняття дослідження репродуктивної функції.
Специфіка соціологічного вивчення народжуваності полягає в тому, що увага соціолога направлено на аналіз репродуктивного поведінки мільйонів сімей та індивідів, окремі події в житті яких, пов’язані з народженням дітей, зливаються, інтегруються в процес народжуваності, на рівні населення досліджуваний демографією.
Репродуктивне поведінка – система дій і відносин, опосередковуючи народження або відмову від народження дитини у шлюбі або поза шлюбом.
Існують наступні типи репродуктивної поведінки:
– Багатодітне (5 і більше дітей);
– Среднедетной (3-4 дитини);
– Малодетности (1-2 дитини);
– Бездітність (вимушене або усвідомлене).
На розвиток і реалізацію певного типу репродуктивного поведінки діє репродуктивна установка – психічний регулятор поведінки, схильність особистості, яка визначає узгодженість різного роду дій, зумовлених позитивним або негативним ставленням до народження певного числа дітей.
Репродуктивна установка складається з трьох компонентів:
– Когнітивного (пізнавального);
– Афективного (емоційного);
– Спонукальний (поведінкового).
Репродуктивна мотивація виражає собою спонукальний компонент репродуктивної установки. Розрізняють економічні, соціальні, психологічні репродуктивні мотивації. Їх вивчення дозволяє визначити ті мотиви, які сприяють реалізації репродуктивної функції сім’ї.
На питання про взаємозв’язок соціально-економічних умов з народжуваністю вчені звернули увагу ще кілька століть тому.
Шведський вчений-демограф П. В. Варгентін в середині XVIII ст. зазначав, що «обставина, що шлюби мають неоднакове число дітей … ніколи не виникає внаслідок відмінностей у місцевостях і фізичних умовах, але найбільше заздрості від відмінностей в економічних умовах і політичному устрої».
В умовах поширення регульованого дітонародження і низькою дитячої смертності вплив соціально-економічних умов на число народжених дітей у сім’ї стало визначальним.
Проблема зниження народжуваності плідно висвітлена багатьма авторами. Два її основних положення сформульовані В. Є. Овсієнко наступним чином:
– Пояснення того чи іншого стану демографічних процесів слід шукати, насамперед, у тих соціальних і економічних умовах, в яких вони протікають;
– Шляхом соціально-економічних перетворень можна домогтися бажаного зміни в народонаселення, в показниках, що характеризують його.
Необхідно вказати на чинники зниження народжуваності: рівень економічного розвитку; індустріалізація та урбанізація; зростання матеріального добробуту і зростання культурного рівня; рівень освіти.
Фахівцями ООН (ще в 70-х рр. ХХ ст.) Був підготовлений соціальний огляд, автори якого називають наступні чинники, що визначають народжуваність в будь-якій країні:
– Функції та структура сім’ї;
– Відношення між смертністю і фертильністю (фертильність – здатність організму виробляти потомство; фертильним вважається вік жінки від 15 до 45 років);
– Зростаючий рівень життя і зростаючі витрати на виховання дітей;
– Рівень освіти, особливо жінок;
– Зміна класового складу;
– Урбанізація;
– Індустріалізація.
На життя кожної сім’ї впливає соціальна ситуація: жодна сім’я не може вберегтися від вторгнення в неї суспільного життя.
Слід вказати деякі соціально-економічні фактори народжуваності, моделювання яких представляє інтерес для дослідження репродуктивної поведінки сім’ї:
– Грошовий дохід;
– Житлові умови;
– Освіченість і рівень зайнятості жінок;
– Фізичні можливості;
– Соціальні гарантії сім’ї.
Кризовий суспільство не може в повному обсязі виконувати свою біологічну функцію – продовження роду. Сім’я, яка не має соціально-економічних можливостей, теж не в змозі виконувати свої специфічні функції.

Посилання на основну публікацію