Соціологія сімейних цінностей

Сім’я – найдавніше життєустрою на землі, один з механізмів самоорганізації суспільства, з яким пов’язано твердження цілого ряду загальнолюдських цінностей. У всі часи сімейно-шлюбні відносини займали особливо важливе місце в людському суспільстві: міцні сім’ї були запорукою його стабільності протягом всієї історії і були нормою і цінністю.
Норми і цінності – це те, що в соціальному житті ми відчуваємо не фізично, але психологічно. Соціологи називають їх нематеріальної культурою. Норми – це правила поведінки, цінності – це загальні уявлення, що розділяються більшою частиною суспільства, щодо того, що бажано, правильно і корисно.
Весь світ людини – це світ цінностей. Цінностями є не тільки коштовності, т. Е. Речі, що мають високу ціну. Цінності – це насамперед те, що дорого для людини, те, що має для нього значення. Люди різного віку, соціального статусу, стану здоров’я і т. Д. Будуть мати і різні цінності. Хоча частина з них, безсумнівно, є загальнолюдської.
Цінності – це значущі для людини об’єкти (матеріальні або ідеальні). У широкому сенсі слова цінностями називають узагальнені, стійкі уявлення про щось, як про найбільш, як про благо, про те, що відповідає будь-яким потребам, інтересам, намірам, цілям, планам людини. Деякі філософи відзначають, що цінності – це, головним чином, ідеали суспільного життя, які лежать в основі і особистої діяльності.
«Цінність» – термін, широко використовуваний у філософській та соціологічній літературі для вказівки на людське, соціальне і культурне значення певних явищ дійсності. Важливий елемент ціннісних відносин у суспільстві – системи ціннісних орієнтацій особистості.
Слід зазначити, що з цінностями пов’язаний філософське питання про ставлення людини до дійсності: цінність – не всяка значимість, а лише та, яка відіграє позитивну роль у розвитку суспільства, яка в кінцевому рахунку пов’язана з соціальним прогресом. У другій половині XIX ст. виділилася особлива галузь філософського знання – «філософія цінностей», що згодом отримала назву «аксіологія» (від грец. axia – цінність, logos – вчення).
У багатовіковій історії суспільства люди виробили здатність виділяти в навколишньому світі предмети і явища, які набувають для них особливу значимість і до яких вони відчувають особливе ставлення: цінують і оберігають їх, прагнуть до оволодіння ними, орієнтуються на них у своїх діях і вчинках. Ті чи інші предмети і явища навколишнього світу набувають в очах людей цінність від того, задовольняють вони чи ні певні матеріальні або духовні потреби людей. Отже, без ціннісного підходу до явищ дійсності неможливі ні діяльність, ні саме життя людини як соціальної істоти.
Цінності носять загальний і абстрактний характер і не вказують конкретно, які типи поведінки прийнятні, а які ні. Цінності формують критерії, за допомогою яких оцінюють події, предмети і людей по їх відносним достоїнств, красі або моральним якостям.
Таким чином, категорія «цінність» використовується для позначення об’єктів і явищ, їх властивостей, що втілюють у собі суспільні ідеали і виступаючих як еталони належного.
У педагогічному словнику за цінностями розуміється будь-який об’єкт, що має життєво важливе значення для суб’єкта (індивіда, групи, етносу).
Таким чином, цінність – це предмети, явища і їх властивості, які потрібні членам певного суспільства або окремої особи в якості засобів задоволення їх потреб та інтересів. Цінності охоплюють все життя людини, наповнюють її особливим змістом і формують його як особистість.
Цінність – не природне властивість людини. У ній відбито ставлення індивіда до предмета, події чи явища, а саме ставлення, в якому виявляється визнання цього щось як важливого, значимого для людини.
В рамках європейської культури до основних цінностей відносяться успіх у роботі, матеріальний достаток, свобода самовираження, демократія, патріотизм і т. Д. Серед цінностей називають: освіта, праця, культуру, мораль. Відома найвища цінність – людина.
У своїй поведінці, у прийнятті рішень, у судженнях людина виходить з тих чи інших цінностей, орієнтується на них.
Сім’я і шлюб традиційно відносяться до числа цінностей людини. Соціологи відзначають, що:
– Цінності сім’ї – найважливіший елемент соціального інституту і малої групи;
– Цінності сім’ї включають всі людські властивості і якості;
– Сім’я і сімейні цінності – один з елементів фундаменту культури;
– Цінності сім’ї унікальні, більшість з них реалізується в основному в сфері шлюбно-сімейних відносин;
– Різні сім’ї мають свій набір цінностей, проте багато з яких повторюються;
– Число цінностей залежить від ряду факторів: потреб і цілей членів сім’ї, стажу подружнього життя, ступеня важливості тих чи інших цінностей, національних і релігійних особливостей і т. П .;
– Сімейні цінності впливають один на одного; чим істотніше взаємозв’язок цінностей, тим міцніше цілісність сім’ї (і навпаки);
– Сім’я відтворює цінності не тільки для себе, а й для суспільства.

Посилання на основну публікацію