Соціологія релігії

Релігія – це соціальний інститут, що виник на самому ранньому етапі існування людського суспільства і граючий у всі часи надзвичайно важливу роль.
Американський соціолог Н. Смелзер вважає, що соціологія релігії – це вивчення системи вірувань і ритуалів, за допомогою яких група людей пояснює навколишній світ і реагує на те, що вважає надприродним і священним.
Соціологія розглядає релігію як соціальне явище.
Предметом соціологічного аналізу є релігійна свідомість і поведінку, релігійні відносини, релігійні організації, рухи та їх взаємозв’язку як між собою, так і з іншими компонентами суспільства в контексті конкретних соціально-економічних реалій [62].
Релігійна свідомість вивчається соціологією як соціальний факт, як одна з існуючих систем світогляду, соціальних норм і цінностей в тому аспекті, в якому воно виступає регулятором соціальної поведінки особистості, групи, великих мас людей.
Релігійний досвід (релігійна практика) вивчається соціологією не з точки зору канонічного змісту, а як структурний елемент конкретної релігійної системи, як одна з форм соціальної поведінки людей.

Посилання на основну публікацію