Соціально-класова структура

Сутність соціально-класової структури

Соціально-класова структура суспільства виступає в якості одного з об’єктів соціологічної науки. Автори розуміють під соціально-класової структурою ряд економічних ознак, а також їх відображення в різних сферах суспільного життя людини:

  • Політичній сфері;
  • Соціальній сфері;
  • Духовній сфері.

Ще такі давньогрецькі вчені, як Аристотель і Платон ділили громадську сферу на кілька соціальних верств: вищий, середній і нижчий. Згодом, після серйозних досліджень і напрацювань це поділ і отримало назву соціально-класової структури суспільства. Трохи пізніше соціально-класова структура постала у вигляді сукупності взаємозалежних і взаємодіючих між собою соціальних класів і верств. Відносини між ними характеризували стійкість соціальної системи і її стабільний розвиток.

Соціально-класова структура суспільства безпосередньо пов’язана з теорією соціальної стратифікації. Саме вона дає найбільш реальне уявлення про всієї сукупної соціальній структурі сучасного суспільства, на відміну від розробок марксистів і їх вчення про класах. В основі теорії соціальної стратифікації лежить так званий принцип розмежування (розшарування) людей. Воно відбувається в залежності від їх соціального статусу, ролі, матеріального становища і рівня доходів. Також до критеріїв можна віднести владні повноваження, престижність професії і рівень освіти.

Як ми вже відзначили раніше, соціально-класова структура ділить суспільство на три основних соціальних класи: вищий, середній і нижчий. Для виявлення ще більшої диференціації кожен клас також поділяється на окремі шари – страти. Підрозділи відбувається з тих чи інших соціальними ознаками. Саме число поділів як на класи, так і на страти безпосередньо залежить від тих завдань, які ставить перед собою організатор соціологічного дослідження. якщо мета його дослідження – отримати більш загальні уявлення про соціальну структуру, то і кількість поділів може не перевищувати трьох. Якщо ж мета – детальний аналіз і отримання докладних відомостей, то число ділень відповідає кількості цілей дослідження.

Таким чином, соціально-класова структура суспільства – це його внутрішній устрій, який складається з упорядкованих, розташованих у спеціальній послідовності елементів. Елементами виступають індивіди, які володіють власним соціальним статусом, відіграють особливу роль в суспільстві, мають конкретний рівень освіти, доходів. Всі індивіди взаємодіють один з одним на підставі спільних рис, що і дозволяє їм об’єднуватися в окремі соціальні групи і класи, які утворюють страти.

Соціально-класова структура російського суспільства

Українське суспільство зазнавало помітні зміни в своєму розвитку. Це призвело до виникнення деяких протиріч і проблем, які торкнулися його стратификационную структуру.

Під соціально-класової структури в цілому прийнято розуміти сукупність взаємодіючих і взаимозависящих один від одного елементів суспільства (індивідів). Також в якості елементів слід виділяти соціальні інститути, групи та спільності, що відносяться до різних типів, в залежності від компонентів і структурі.

В Українському суспільстві немає помітної класової умиротворення, але до 21 століття викорінити як таке і класове протистояння. Хоча ми все ще можемо помітити тенденцію до конкуренції більш сильних верств і слабших за право володіння ресурсами і благами.

Класова активність досить фрагментована, що обумовлено як локальними, так і різноспрямованими протестними виступами представників верств і соціальних класів. На сьогоднішній день автори прийшли до спільного висновку про те, що в класової системі можна виділити відразу шість основних груп:

  • Етакратіческой клас – це так звані державні управлінці і люди, які володіють «мегакапіталом»: великими матеріальними ресурсами і владними повноваженнями. Особи, які входять до цього класу, мають право приймати найбільш важливі для розвитку держави рішення, які будуть мати значення не тільки для них, але і для всього населення;
  • Патерналістський клас – до нього відноситься решта працівників державних організацій, а також особи, які вже закінчили свою трудову діяльність (люди пенсійного віку). За даними на 2013 рік, в російській державному секторі було зайнято приблизно 28,4% населення (близько 20 мільйонів чоловік). Їх матеріальне становище і соціальний статус залежить від того, яким його охарактеризує сама держава;
  • Монетарний клас – цей клас, на відміну від перерахованих вище етакратіческой і патерналістського, має в своїй основі ринкову природу. Його головним ресурсом є економічний капітал – все накопичення, якими володіє соціальна група або окремий індивід в конкретний проміжок часу;
  • Клас найманих робітників – виник він завдяки дуже активному розвитку ринкових відносин, де, власне, і грає свою ключову роль. На період 2013-2014 років в приватному секторі було зайнято майже 60% найманих робітників від загальної частки населення, що становить абсолютну більшість;
  • Клас парцельное селян – це сільські працівники, які мають особисті підсобні господарства, що і є для них основним джерелом діяльності і, відповідно, доходу, якщо виробництво йде не тільки на задоволення своїх потреб, а й на задоволення потреб інших людей;
  • Андеркласс – це окремий соціальний клас, який в основному складається з мігрантів. Перш за все, це переселенці з країн ближнього зарубіжжя. Також до андеркласс слід віднести маргіналів і людей без освіти і професії (безробітних і безграмотних).

Представники цього класу мають мінімальним обсягом цивільних прав. Якщо справа стосується нелегальних мігрантів, то вони в принципі не мають ніяких прав і свобод на території Російської Федерації, відповідно до постанов і законодавством.

ПОДІЛИТИСЯ: