Соціальне лідерство

Соціальне лідерство: що це?

Соціальний лідер – це людина, яка є ключовою фігурою в процесі прийняття особливо важливих рішень, а також в системі соціального управління в цілому. Лідер, як правило, виділяється серед інших учасників колективу по ряду ознак і якостей, які притаманні виключно йому.

Найчастіше, до числа таких якостей відносять професійну компетентність лідера, а також його вміння і знання, досвід, який бал накопичений роками. Але, тим не менш, не дивлячись на те, що лідерство має на увазі під собою наявність професійний умінь, необхідно заглибитися в особистісні характеристики лідера.

Соціальне лідерство має на увазі володіння знаннями соціального і управлінського характеру. Але знань іноді недостатньо: лідер повинен вміти застосувати ці знання у практичній діяльності та закріпити ці процеси наочними результатами. Крім існуючих закономірностей і законів також необхідно мати на увазі принципи функціонування всієї загальної системи соціального управління, в якій бере участь складна структура.

Лідер повинен вміти грамотно розподіляти наявні ресурси і використовувати їх відповідно до поставлених завдань. Завдяки такій злагодженій роботі, а також завдяки вмінню враховувати потреби своїх колег і вимоги сучасності, лідер може досягти неймовірних висот і направити діяльність своїх підлеглих в правильне русло.

Незважаючи на те, що сьогодні у багатьох слово лідер асоціюється не з керівником, а з висуванцем з боку групи людей, соціальному лідерства все ж віддається більша перевага як у дослідженнях, так і в цілому в використанні даного терміну.

Як вже говорилося, лідер має низку особливих якостей. В першу чергу, враховується манера його поведінки. Лідер запам’ятовується своєю харизмою, експресивністю і пристрастю до тієї справи, яку він реалізує. До лідера тягнуться люди, тому що відчувають в ньому сильну особистість, яка допоможе досягти успіху. До того ж, у лідера завжди є навички роботи навіть з найскладнішим колективом, адже вміння знайти підхід до будь-якій людині – це один з головних навичок соціального лідера. Тут важливу роль відіграють психологічні прийоми. Але в цілому важливо створити такий психологічний клімат в колективі, який, з одного боку, буде вселяти в кожного члена колективу впевненість в його стабільності та благополуччя, а з іншого боку – мотивувати на розвиток, отримання нового досвіду, а також поповнення свого запасу знань з точки зору професіоналізму (перенавчання, підвищення кваліфікації).

Таким чином, сьогодні соціальне лідерство – це найважливіша частина управлінської системи. Без грамотного лідера, який буде вселяти в людей впевненість і довіру, практично неможливо реалізувати жодну соціально важливе завдання. Лідер повинен показати, що він такий же, як і всі інші люди, але при цьому, володіючи деякими яскравими специфічними рисами, він повинен надихати людей на те, щоб реалізовувати особливо значущу для соціуму діяльність.

Структура поняття «соціальне лідерство»

З боку різних наукових напрямків неодноразово проявлявся інтерес до проблеми лідерства в деяких сферах життя людини. Звідси і пояснення того, звідки сьогодні взялося таке кількість визначень поняття «лідерства». Один з метакомпонент, який пояснює феномен лідерства – персоналістичний компонент. Він розглядає лідерство з точки зору деяких спадкових факторів. Ці риси визначають, яка людина, на відміну від інших індивідів, може досягти дійсно реальних успіхів у своїй діяльності і кар’єрі.

Також до метакомпонент слід віднести наступні:

  • Персоналістичний компонент – наявність тих чи інших рис, які розвиває людина, і які дозволяють йому стати успішним (харизма, сила характеру, вмотивованість до діяльності);
  • Ситуаційний компонент – поведінка людини в тій чи іншій ситуації, особливо якщо ця ситуація передбачає наявність протиріччя або вводить суспільство в стан невизначеності і стресу;
  • Поведінковий компонент – визначення тих рис особистості, які проявляються в його поведінці в залежності від ситуацій, що складаються і умов;
  • Атрибутивний компонент – визначає, якими засобами буде користуватися індивід для вирішення деяких завдань, а також для того, щоб створити передумови до свого соціального лідерства і дістати схвалення з боку колективу;
  • Мотиваційно-ціннісний компонент – один з пріоритетних, оскільки завдяки цьому метакомпонент ми можемо визначити ті цінності, які впливають на світогляд індивіда і його бажання отримати якомога більше прав на лідерство в конкретній соціальній групі. Найчастіше людина може стати лідером в тій групі, де підтримуються пропаговані ним норми та цінності, а люди відчувають, що можуть довіряти йому і йти за ним далі (прояв конформізму, найчастіше внутрішнього);
  • Гуманістично спрямований компонент соціального лідерства – передбачає сприйняття людини як найвищої цінності. Це дуже важливо, якщо індивід проявляє себе як лідер: він повинен бути вище за інших, але при цьому зобов’язаний враховувати думку кожного учасника соціальної групи, прислухатися до потреб колективу.

Вся сукупність перерахованих вище компонентів лежить в основі особистості соціального лідера. Безумовно, якісь компоненти можуть бути більш розвинені, а якісь менш, але їх наявність і гармонійне співіснування – це запорука того, що людина в майбутньому стане грамотним лідером, який зможе брати на себе відповідальність за організацію управлінського процесу і вирішення найбільш актуальних проблем, які виникають в різних сферах життя суспільства.

Особистість лідера і особистість керівника, якого призначають вищі органи, збігаються вкрай рідко: лідер зазвичай – це людина, яку вибирають в колективі.

ПОДІЛИТИСЯ: