Соціальна сфера Індії

Поняття «соціальна сфера»

У сучасній науковій літературі існує велика кількість визначень поняття «соціальна сфера». Також варто відзначити, що, крім натхнення цього поняття, воно використовується в різних контекстах. У широкому сенсі «соціальне» – це все те, що безпосередньо пов’язано з суспільством, з людиною і його життям у всіх проявах: економічної, політичної, соціальної і духовної.

Сьогодні автори використовують поняття «соціальна сфера» в декількох ключових значеннях:

  • Як сукупність великих соціальних груп (класів, народів, етносів і національностей). В даному випадку поняття соціальної сфери повністю збігається з поняттям соціальної структури сучасного суспільства;
  • В якості забезпечення відтворення суспільства. Таким чином вона є сукупністю економічних галузей, які в тій чи іншій мірі задіяні в процесі задоволення соціальних потреб різних учасників суспільних відносин: громадян, працівників різних підприємств, які отримують заробітну плату в залежності від своїх обов’язків і здібностей.

Найчастіше в цьому другому сенсі соціальна сфера – це сфера послуг, або інакше її можна назвати третинним сектором економіки. Іноді цей сектор в деяких дослідженнях має ще одну назву – соціальна інфраструктура (соціально-культурна сфера суспільства).

Структура соціальної сфери

Ключовими в структурі соціальної сфери виступають наступні три елементи: охорона здоров’я, освіта, а також культура і мистецтво як окремий аспект соціальної сфери життя людини. Залежно від елемента і визначаються ключові цілі соціальної сфери.

Метою охорони здоров’я є організація і забезпечення доступного і, по можливості, безкоштовного медичного обслуговування населення, а також збереження і підвищення рівня здоров’я населення держави. Функції охорони здоров’я також досить різноманітні:

  • По-перше, це турбота про підтримку здоров’я населення.
  • По-друге, проведення профілактики і лікування найбільш поширених, а також рідкісних і маловивчених хвороб.
  • По-третє, надання медичної допомоги будь-якому члену суспільства.
  • По-четверте, забезпечення людей усіма необхідними лікарськими засобами, в тому числі засобами першої необхідності.
  • По-п’яте, відновлення втраченого здоров’я (реабілітація, організація роботи в стаціонарах).

Другий елемент в структурі соціальної сфери – освіту. Його основні цілі – задоволення потреби людей в знаннях, уміннях і навичках. Причому, задоволення необхідно проводити в інтересах успішного розвитку здібностей потенціалу особистості, а також майбутнього суспільно-економічного, політичного і культурного прогресу. Основні функції освіти наступні: задоволення потреб людини в отриманні нових знань; здійснення підготовки та перепідготовки до майбутньої професії, а також до праці – як фізичній, так і розумовому; сприяння набуттю спеціальності і оволодіння професією з урахуванням творчих і інших здібностей людини, особливо з урахуванням його інтелектуального рівня розвитку; виховання людини як відповідальної і працездатної особи, здатної до творчої та інноваційної діяльності.

Остання ключова частина соціальної сфери – це культура і мистецтва, метою яких є збагачення духовного життя людей і створення умов для соціальної та культурної діяльності населення. Як функцій культури і мистецтва як ключового аспекту соціальної сфери автори виділяють наступні: збереження культурних історичних і національних пам’ятників; прилучення людини до творінь культури з багатовіковою історією; поповнення скарбнички культурних досягнень в галузі літератури, художньої творчості і мистецтва, музики, кінематографа і живопису; духовне виховання і збагачення людини з урахуванням його ціннісного потенціалу і світогляду.

Особливості соціальної сфери Індії

Індійська нація є найбільш древньою, а її розвиток налічує більше 4500 років. Історію цієї країни характеризує постійна боротьба за своє існування, підйоми і занепаду, а також утворення нових філософських шкіл, розвиток архітектури і скульптури, музики і танцювального мистецтва.

Освіта в Індії для дітей молодше 15 років є безкоштовною і обов’язковою, і дана умова дотримується в зв’язку з високим рівнем доступності освітніх програм. На сьогоднішній день в Індії діє близько 228 університетів, а також понад 7000 коледжів. Щорічно в них навчається понад 7 мільйонів студентів. Проте, загальна грамотність населення дуже низька – близько 59% (за даними на 2013 рік).

Що стосується індійської культури, то вона відрізняється високим рівнем внутрішньої цілісності, незважаючи на наявність великої кількості національних, кастових, релігійних та лінгвістичних особливостей різних суспільних груп. У країні є велика кількість міст, в яких розташовані історичні та культурні пам’ятки різних епох: фортеці, палаци, мечеті, храми і мавзолеї. Не всі пам’ятники є рукотворними, є і ті, що створила сама природа: наприклад, печери Канхері з наскельними барельєфами 2 століття.

В Індії дуже дбайливо і трепетно ​​ставляться до культури і збереження культурних об’єктів. Саме тому в Індії налічується більше 450 музеїв, художніх галерей, а також унікальних археологічних експозицій.

Щорічно Індію відвідує близько 2 мільйонів туристів, і це приносить державі досить високий дохід: більше 2,5 мільярдів доларів. В Індії існує чимало розваг для туристів: пляжі, комфортабельні готелі, передбачені розважальні програми, морські круїзи. Велика частина туристів їдуть заради того, щоб своїми очима побачити Гімалаї і гірські курорти, також їх приваблює незвичайний строкатий склад населення, який відрізняється високим рівнем етноконфесійних.

ПОДІЛИТИСЯ: