Соціальна революція

Під соціальною революцією в сучасній науковій літературі розуміється різка зміна соціального ладу переважно насильницьким шляхом за участю великих мас народу; стрибкоподібне якісна зміна в розвитку соціальних явищ, процесів; спосіб переходу від однієї фази суспільного розвитку до іншої.

За своєю суттю, революція являє собою складне соціальне явище, яке носить суперечливий парадоксальний характер: з одного боку, – сприяє поступальному суспільному розвитку за допомогою зняття соціальних протиріч, подолання соціальних конфліктів; з іншого, – виступає своєрідним соціальним «землетрусом», крайнім ступенем загострення всіх існуючих соціальних протиріч аж до відкритого громадянського протистояння.

Сутнісні ознаки соціальних революцій

В якості основних сутнісних ознак, що відрізняють соціальну революцію від інших соціально-політичних змін можна назвати наступні:

  • в революції завжди задіяні масові соціальні рухи;
  • революція обов’язково призводить до широкомасштабних змін і реформ;
  • революція передбачає загрозу застосування насильства з боку учасників масових рухів.

Зазначені ознаки відрізняють революцію від державного перевороту, які складається в зміні одних правлячих еліт іншими без істотних змін системи влади, політичних інститутів.

Причини соціальних революцій

В якості основних причин соціальних потрясінь можна назвати наступні:

  • збільшення базових потреб населення при відсутності можливостей мінімального їх задоволення;
  • формування у більшості населення нагальну потребу в широкомасштабному політичному і соціальному реформуванні;
  • нездатність, невміння або небажання владних структур мирно вирішити цю сформувалася потреба;
  • втрата владними структурами здатності діяти, керувати силовими органами;
    повне падіння авторитету влади.

Основною метою соціальної революції виступає зміна системи виробничих взаємин, соціально-економічних умов існування соціуму, результатом чого виступає повне оновлення всього суспільства.

Зміна влади як сутнісна ознака революції

Питання переходу державної влади до революційних сил виступає ключовим аспектом будь-якої соціальної революції. Беручи до уваги той факт, що в основі загострення соціального протистояння, як правило, – зіткнення соціально-політичних інтересів, завоювання політичної влади виступає найважливішим інструментом досягнення соціально-економічного панування. Іншими словами, завоювання політичної влади виступає засобом юридичного і політичного закріплення нової системи соціально-економічних взаємин.

У найбільш загальному вигляді виділяють дві форми переходу влади:

  • одноразовий;
  • поступовий.

У свою чергу, розрізняють дві основні форми одноразового переходу влади:

  • легітимний – одноразовий без збройного протистояння;
  • одноразовий в формі збройної боротьби – захоплення влади в результаті військового перевороту або збройного повстання.

Поступовий перехід влади представлений наступними формами:

  • переродження функціонуючої влади – поступовий перехід без збройної війни;
  • поступовий в формі збройної боротьби – громадянська війна.

Слід зазначити, що соціальна революція може здійснюватися будь-яким з перерахованих вище способів.

Таким чином, соціальні революції є глибокі, онтологічні трансформації кожного аспекту життєдіяльності суспільства, включаючи зміну владних еліт, систему виробничих взаємодій, які часто мають насильницький характер, втягують у протистояння масові громадські рухи.

ПОДІЛИТИСЯ:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.