Соціальна політика Іспанії

Соціальна політика іспанського держави

Політика соціального забезпечення в Іспанії виражена в системі, регулятором якої є Держ-Міністерство зайнятості та соціальної підтримки населення.

Даний орган забезпечує лише напрямок для розвитку працездатності в країні і поліпшенні рівня життя людей. Основну функцію в Міністерстві зайнятості відіграє державна адміністрація соціальної підтримки, яка поділяється на:

  • Орган захисту соціального забезпечення, Правову службу, Головний інспекцію;
  • Народний інститут соціального забезпечення, Морський соц. інститут, Головний бюджет, Інформаційне регулювання.

Крім того, що держава виконує функцію забезпечення соціального пакета послуг, в Іспанії є чимало приватних організацій, які проводять соціальну діяльність на місцевих рівнях. Зокрема надається допомога людям похилого віку, інвалідам, а також людям які страждають від наркозалежності.

Політика соціальної системи Іспанії влаштована таким чином, що основні її положення діють як на громадян, так і на іноземців. При цьому такі фактори як стать, вік, зайнятість, рід діяльності, релігійні, або сексуальні особливості меншин не враховуються. Для кожної людини діють одні і ті ж норми і стандарти, встановлені в іспанській конституції з 1978 р Основні положення, які скеровують курс соціальної політики держави періодично доповнюються новими поправками або положеннями, таким чином пріоритетами в соц. питаннях є:

  • Конституція 1978 роки;
  • Положення про державний бюджет 2003 року;
  • Положення про регулювання правових повноважень іноземців в Іспанії 2000 року;
  • Закон про впровадження нових заходів в питаннях соціального забезпечення 2007 роки;
  • Положення про зміну внутрішнього устрою соціальної політики 2011 року;
  • Закон про юрисдикцію соціально-правового функціонування в країні 2011 року;
  • Основний закон про нової соціальної політики 2015 року.

Закон про соціальне забезпечення 2015 року найбільш розгорнуто відповідає на актуальні питання, що склалися в країні на поточний період. У законі прописані 5 основних частин за якими повинна працювати соціальна програма Іспанії. Він включає: державний стандарт соц. підтримки, мінімізація безробіття, особливий регламент соціального забезпечення, лист не стягнутих податків, захищеність від втрати роду діяльності.

Друге положення закону нової соціальної політики Іспанії фокусується на врегулювання особливих соціальних питаннях, таких як материнський капітал, проблема сирітства, батьківства, вагітності, інвалідності, вдівства, пенсійні нагромадження, хронічним недоліків особистості і т.д. Виходячи із закону, кожна соціальна група населення незалежно ні від яких чинників (включаючи регіональних) повинна забезпечуватися пільгами, регулярними виплатами, субсидіями в тому розмірі, в якому вони встановлені в законі.

Резиденти країни, відповідно до 14 статті конституції країни закону 2000 “Про регулювання правових повноважень іноземців в Іспанії” отримують повний комплекс соціальних норм і послуг, що і громадяни країни. Розглядаючи загальні соціальні положення в країні можна прийти до висновку про те, що найважливішими соц. пріоритетами Іспанії є захищеність і необхідне соціальне постачання дітей, інвалідів, пенсіонерів, іноземців та людей з обмеженими можливостями. Такі норми досягаються шляхом сильної законодавчої соціальній системі матеріальної підтримки населення.

Економіко-соціальна політика Іспанії

Економічна програма країни виходить з відрахувань з фонду соціального захисту на актуальні потреби найнижчих верств населення.

Наприклад, в разі якщо іспанська громадянин позбувся приватної власності фонд соц. захисту забезпечить дворічні грошові внески на підтримку і забезпечення нормального життя громадянина. Розмір соц. виплат буде пропорційним його попереднім грошових доходів. Таким чином, в країні мінімізується число бездомних.

Соціальні органи в Іспанії найбільш небайдужі в законопроектах до тяжкохворим дітям. Державна допомога виділяється із загального соціального фонду та виплачується батькам / опікунам хворих дітей. Останнім таким законопроектом можна вважати положення 2014 року, коли соц. служба Іспанії виплатила 27,6 мільйона євро на допомогу важкохворим дітям.

Незважаючи на активність соц. системи і державних органів соціальної підтримки населення, в Іспанії переважає високий рівень безробіття (щодо інших країн Євросоюзу). Відповідно до соціальними опитуваннями, високий рівень безробіття іспанці вважають найголовнішою економічною проблемою країни. Основний закон 2015 року хоч і знизив, однак повністю не вирішив питання з безробіттям, тому він залишається актуальним і до сьогодні.

Значний внесок у реалізації регіональних програм Іспанії грає політика ЄЕС-ЄС. Шляхом регіональних, сільськогосподарських і загальноєвропейських фондів ЄС в регіони Іспанії виявляється значна підтримка, яка в країні виражається в формі державних пільг і соціальних виплат. Розглядаючи досвід інших європейських країн союзу, іспанська економічна система тримає курс на модернізацію низькодохідних і нерозвинених галузей країни (таких, як наприклад аграрна система).

Державна підтримка малого бізнесу, сільського господарства і його галузей дозволяють врегулювати всі необхідні умови для розвитку підприємництва в цілому. Таким чином, в країні відбувається природне переміщення малих сільськогосподарських підприємств в депресивні регіони, де держава надає матеріальну підтримку бізнесу у вигляді виплат і особливих умов.

Вступ Іспанії в Євросоюз привело до ослаблення фінансового резерву ЄС в питанні регіональних проблем Іспанії. Оскільки кошти Союзу стали “розпорошуватися” серед безлічі претендентів на допомогу. Але Іспанія вже має досвід регулювання ресурсами для вирішення своїх регіональних проблем, таким чином, якщо вона зуміє надати досить стійкий загальне економічне зростання з високими показниками в майбутні роки, а також збільшити соціальні пільги і знизити рівень безробіття до загальноєвропейського, Іспанія стане вигідним партнером в сфері вільну торгівлю Європейського альянсу.

ПОДІЛИТИСЯ: