Що таке соціальна структура

Соціальна структура – одне з найпоширеніших, широко використовуваних понять в соціології. Населення Землі з моменту виникнення людської цивілізації завжди поділялося на соціальні групи, шари і спільноти. Наприклад, у Стародавній Індії люди ділилися на касти (і в деякій мірі це поділ зберігалося до цих пір). У Стародавньому Римі – на патриціїв і плебеїв, в Середні століття в країнах Заходу і Сходу була градація по станам, корпораціям, «цехам». З виникненням капіталістичного суспільства з’явилися класи.
У Росії до початку ХХ ст. існувала переважно станова диференціація – духовні особи, військові, статські, міські та селянські. Перепису населення, які почали проводити з 1897 р (остання була в 2002 р), вносили корективи в уявлення про соціальну структуру.
Питання про соціальній структурі суспільства пов’язаний з корінною проблемою соціології – соціальними змінами. Процеси соціальних змін пов’язані з двома найважливішими соціологічними поняттями – «соціальна структура» і «соціальна стратифікація».
Соціальна структура в широкому сенсі слова розуміється як розподіл життя суспільства на певні сфери (економічну, соціальну, політичну, духовну), на виробництво, обмін, розподіл і споживання. У вузькому сенсі вона розуміється як всі значущі соціальні відмінності між людьми в процесі їх життєдіяльності.
У класичній соціології під соціальною структурою розумілася статика, т. Е. Характеристика соціального стану людей залежно від віку, статі, професійної, етнонаціональної та релігійної приналежності, територіально-поселенського способу життя (місто, село), ​​а також від форм причетності до власності та способам розподілу національного багатства.
Спочатку в класичній соціології під соціальною структурою розуміли класову. Класи – це великі групи людей, які відрізняються один від одного за їх місцем в історично визначеній системі суспільного виробництва, відношенню до засобів виробництва, ролі в громадській організації праці, способам і розмірам отримання частки національного багатства. Відкриття класів і класової боротьби належить французьким історикам XIX ст., Які дійшли висновку, що в історії завжди спостерігається боротьба між великими групами людей.
На цьому підході акцентували свою увагу К. Маркс і пізніше В. Ленін. Свої погляди на поняття клас мали М. Вебер, Р. Дарендорф та інші дослідники.
Оригінальну концепцію соціальної структури суспільства запропонував П. А. Сорокін.
У 1920-х роках Питирим Сорокін ввів поняття «соціальна стратифікація», що відображає динаміку змін соціального складу населення на основі таких показників, як дохід, причетність до влади, рівень освіти та соціального престижу. Соціальна структура і соціальна стратифікація не залишаються незмінними, а знаходять відображення в соціальній мобільності.
В основі концепції Сорокіна лежить соціально-професійна стратифікація суспільства. Основою кумуляції відмінностей, на його думку, служать три ознаки: професійний, майновий та об’ємно-правовий. Сукупність осіб, об’єднаних за цими параметрами, і становить клас. На основі своєї концепції Сорокін запропонував наступну логічно систематизовану і емпірично деталізовану модель соціальної структури дореволюційної Росії.
1. Клас трудових селян (професія – обробка землі, обсяг прав – обділений, майновий стан – відносно бідне).
2. Клас пролетаріату (професія – наймані робітники торгово-промислових підприємств з існуючою традицією фізичної праці; обсяг прав – обділений; майнове становище – бідне, але ця бідність і кількісно, ​​і якісно відмінна від селянської).
3. Клас землевласників (професія – поміщики, живуть земельною рентою, що виконують головним чином інтелектуально-урядові функції, або пусті люди; обсяг прав – привілейований, майновий стан – багаті).
4. Клас капіталістів (професія – представники промислового, трудового і фінансового капіталу; обсяг прав – привілейований, але інший, ніж у землевласників; майнове становище – багаті) [29].
Пошук понять, більш адекватно відображають різноманіття соціальної структури суспільства, знайшов відображення в появі таких термінів, як «соціальна група», «соціальний шар», «соціальна спільність», «когорта», «покоління» і т. Д.

Посилання на основну публікацію