Підходи до вивчення міжнародних відносин

Щоб позначити взаємні відносини між країнами в історичному аспекті, дослідники, що використовують традиційно-історичний підхід користуються терміном «Міжнародна система».

Засновник даного підходу в МВ позначає історичний досвід країн в якості основного критерію оцінки. При цьому дослідники, що працюють відповідно до принципів даного підходу, уникають моделювання абстрактних ситуацій. Приміром, Р. Арон (засновник) порівняно відносин між полісами стародавньої Греції, європейськими монархіями або середньовічними державами шукав повторюваність для виведення загальних закономірностей.

Проте на думку М. Каплана, виключно історичних відомостей для виведення теоретичних узагальнень недостатньо. Відповідно до загальної теорією систем та їх аналізу, дослідник здатний скласти абстрактні моделі для поліпшення розуміння у світлі існуючих реалій. Вчений вважає, що аналіз абстрактних систем МО неможливий без вивчення умов і обставин, при яких можливе існування даної системи, а також її трансформація в зовсім іншу. У своїх працях дослідник вникає в причини розвитку, функціонування та занепаду тієї чи іншої системи. Результатом роботи дослідження стало виведення п’яти змінних, актуальних для кожної існуючого або існуючого системи:

  • основні правила;
  • правила трансформації;
  • правила класифікації учасників МВ;
  • правила визначення здібностей учасників МВ;
  • правила збору інформації про учасників МВ.

Варто відзначити, що настільки інноваційний метод дослідження не залишився без критики, однак, більшість дослідників відзначають, що даний підхід володіє безліччю достоїнств. З часом, підхід Каплана отримав кваліфікацію евристичного і був визнаний науковим співтовариством.

Зацікавившись підходом Каплана, американські дослідники спробували взяти кращі риси історико-соціологічного підходу і синтезувати їх з основними положеннями евристичного. При цьому, змішаний підхід ґрунтується на аналізі низки історичних ситуацій і системному аналізі кожної з них. У підсумку, результати дослідження виявили фактори, що впливають на стабільність або дестабілізацію системи.

Дослідження та аналіз існуючих актуальних відносин і взаємодій в регіональних рамках в практиці міжнародних відносин вважається підходом емпіричним. На відміну від інших, прихильники емпіризму прагнуть дати логічне пояснення особливостям політичної та міжнародної ситуації в регіоні дослідження, враховуючи специфіку системних зв’язків, що склалися за час формування тієї чи іншої держави. Прихильники даного підходу досліджують вплив співвідношення сил, культурних реалій тієї чи іншої країни, а також вплив регіональних / міжнародних організацій на поведінку тієї чи іншої країни. Основною метою емпіричного підходу є пошук закономірностей поведінки учасників МВ за допомогою дедуктивних висновків.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: