Демографічні чинники соціальної напруженості

До демографічних факторів соціальної напруженості відносяться наступні: а) очікувана тривалість життя; б) територіальна розподіленість населення (місто / село, регіони); в) статева і вікова структури; г) показники смертності та народжуваності; д) природний приріст / убуток населення та ін.
В даний час ці чинники роблять несприятливий системний вплив. Так, постаріння населення змінило співвідношення вікових когорт: у 2005 р частка населення старше працездатного віку зросла до 21,2 проти 19,1% у 1989 р при зменшенні частки населення молодше працездатного віку до 17,8% (у 1989 р – 24,3%). Це веде, по-перше, до зниження наповнюваності дитячих дошкільних установ і шкіл, а значить, – до скорочення числа вихователів і вчителів; по-друге, до збільшення чисельності і питомої ваги пенсіонерів з відповідним збільшенням навантаження на пенсійну систему і соціальний захист. В цілому з 2000 по 2005 р економічно активне населення скоротилося на 111 тис. Чол.
При загальному питомій вазі чоловіків і жінок у пропорції 46,7: 53,3 в складі населення чоловіків у віці 25-29 років більше на 1,8% (50,9: 49,1). Особливо велика диспропорція у молодіжних групах на селі: чоловіків у віці 16-35 років більше на 8% (54:46). Це означає, що з 348,4 тис. Чол. чоловічого сільського населення в цьому віці близько 30 тис. можуть і не зустріти в місцях свого проживання подругу і майбутню наречену. Зрозуміло, що такий стан викликає занепокоєння не тільки самих молодих людей, але і їх сімей, трудових колективів, оточення. Зауважимо, що серед міського населення жінок у віці 25 років і старше більше, ніж чоловіків. Цим пояснюється те, що в 2005 р в містах було укладено 60,1 тис. Шлюбів, а на селі тільки 13,2 тис., Т. Е. В 4,5 рази менше. При цьому загальна чисельність міського населення переважає сільське тільки в 2,5 рази, а у вікових групах 16-35 років – в 3,3 рази. Отже, деяка частина сільських женихів шукає наречених в місті і тут же укладає шлюб.
Знижений наприкінці XX ст. показник очікуваної тривалості життя підспудно діє як стресор, що генерує соціальну напруженість. Враховуючи, що в міжнародних порівняльних дослідженнях цей показник використовується в якості інтегрального для кількісної оцінки соціальної напруженості в залежності від демографічних факторів, зупинимося на ньому докладніше.
Розрахунок соціальної напруженості від демографічних факторів (ДСН) проводиться за такою формулою:

ДСН = БВмакс / ОПЖ,

де БВмакс – граничний біологічний вік, т. е. еталон тривалості життя людини як біологічного виду (більшість геронтологів визнає 167 років в якості біологічно обґрунтованого максимального віку); ОПЖ – очікувана тривалість життя, що розраховується демографами на основі спеціальних таблиць дожиття та показує число років, які належить прожити в середньому народилися в даний рік, якщо протягом їхнього життя рівень смертності в кожному віці залишиться таким, яким був при їх народженні.
У Білорусі очікувана тривалість життя в 1989 р становила 71,8 року для всього населення, в тому числі для чоловіків – 66,8, для жінок – 76,4. У 2005 р відповідно 68,8, 62,9 і 75,1 року. Підставляючи в формулу значення ОПЖ, отримаємо розрахункові величини коефіцієнта соціальної напруженості від демографічних факторів.

Посилання на основну публікацію