Анкета як соціологічне дослідження

У 2008 році відбудеться святкування ювілею, пов’язаного з творчістю знаменитого письменника Олександра Дюма.
У зв’язку з майбутнім святкуванням «Товариство друзів Олександра Дюма в Росії» проводить соціологічні дослідження в середовищі молоді, покликані з’ясувати, наскільки популярно творчість письменника на початку XXI ст. в нашій країні. Тому просимо Вас свідомо поставитися до заповнення наведеної нижче анкети. Конфіденційність представленої інформації гарантується.

Певний інтерес представляють дані експертних опитувань. Первісним кроком експертизи є відбір її учасників-експертів. При відборі експертів слід керуватися наступними параметрами – компетентність, статусне положення, наявність наукових публікацій в даній області. Для опитування експертів розробляється спеціальна анкета (бланк стандартизованого інтерв’ю), в яку обов’язково повинні увійти сформульовані у вигляді питань цілі, завдання та робочі гіпотези дослідження. Успіх експертизи багато в чому залежить від контингенту експертів. Тому, якщо проводиться великомасштабне дослідження, то слід запрошувати експертів як вищого рівня – представників органів центральної та місцевої адміністрації, так і середнього – представників науки, культури, освіти; і нижнього – куди входять найбільш компетентні представники тих сфер, які підлягають дослідженню.
Інтерв’ю як специфічний вид опитування застосовується на стадії підготовки масових анкетних опитувань з метою уточнення галузі дослідження і формалізації питань і відповідей по анкеті, поповнення даних з масової статистики, а також опитування фахівців, експертів. Використовується інтерв’ю і як самостійний метод збору інформації у випадках, коли не потрібно великих вибірок. Крім того, воно застосовується як вид пілотажного пробного дослідження при організації вибірки на підприємствах складної структури або при дослідженні духовного виробництва (театр, творчий колектив, науковий центр).
Інтерв’ю відрізняється від анкетування тим, що бланк з питаннями інтерв’юер заповнює з відповідей респондентів. При цьому можуть використовуватися не тільки безпосередня фіксація відповідей інтерв’юером, а й технічні засоби: телефон, диктофон, магнітофон, відеокамера. Нерідко вдаються до допомоги асистента, коли соціолог веде бесіду, а асистент – запис.
Розрізняють види інтерв’ю, використовуючи різні підстави для їх класифікації. За ступенем формализованности (як головному основи) виділяють кілька їх видів – від повністю вільної бесіди з респондентом до формалізованої процедури опитування.
При вільному (клінічному, психоаналітичному) інтерв’ю планується тільки тема, напрямок бесіди. Інтерв’ю проводиться без заздалегідь підготовленого опитувальника або підготовчого плану. Передбачається свобода інтерв’юера, в якості якого нерідко виступає сам соціолог, дослідник.
Глибинні інтерв’ю передбачають обговорення не тільки загальної теми, а й попередньо продуманого спеціального кола питань. Проте їх послідовність і формулювання не закріплюються в однаковій формі. За допомогою глибинного інтерв’ю проводять зондаж громадської думки щодо певного кола питань при вивченні мотивів і орієнтацій опитуваних в розвідувальному дослідженні.
Фокусированное (направлене) інтерв’ю має на меті збір даних з приводу конкретної ситуації, явища, їх причин та наслідків. Ступінь стандартизації в порівнянні з раніше розглянутими видами інтерв’ю підвищується. Всі питання, включені до плану інтерв’ю, обов’язкові для інтерв’юера, хоча їх послідовність і формулювання можуть змінюватися.
Інтерв’ю з відкритими питаннями передбачає їх строго обов’язкову послідовність і точне формулювання. Інтерв’юер просто відтворює їх без будь-яких змін. Відповіді респондентів у вільній формі записуються інтерв’юером (іноді вдаються до стенографії або магнітофонного запису). У деяких випадках інтерв’юер може кодувати відповіді на питання, користуючись схемою класифікації відповідей (кодифікатором). Цей вид інтерв’ю застосовується при опитуваннях експертів, телефонних опитуваннях, а також у пробних дослідженнях.
Формалізоване (стандартизоване) інтерв’ю є найпоширенішою різновидом цього виду опитування, по суті, нагадує анкетування у присутності анкетера. У ньому поведінку інтерв’юера і респондента суворо регламентовано детально розробленим запитальником і інструкцією щодо його заповнення. Інтерв’юер неухильно дотримується формулювань питань і їх послідовності. У формалізованому інтерв’ю зазвичай переважають закриті запитання. Застосовуються картки із закритими питаннями. Бесіда ведеться усно, в розмовному стилі.
У практиці соціологічних досліджень застосовується і опитування за допомогою комп’ютера та інших технічних засобів, що також, природно, передбачає певний ступінь стандартизації.

Посилання на основну публікацію