Що таке кислотність грунту і як її виміряти

Кислотність грунту – це показник, що позначає кількість вільних іонів водню по відношенню до підстав в грунті. Нормою вважається pH 7, а зміна його на 1 показує десятикратне збільшення або зменшення кислотності.
• Якщо рН менше 4 – грунт сильнокислая;
• рН від 4 до 5 – грунт кислий;
• рН від 5 до 6 – слабокисла;
• рН від 6 до 7 – нейтральна;
• рН більше 8 – грунт сильнощелочной;
• рН від 7 до 8 – лужна.
Різні види грунтів спочатку схильні до певної кислотності за рахунок свого основного складу, наприклад, постійно вологі, торф’яні, сірі лісові, підзолисті грунти зазвичай кислі, глиняні – лужні, а чорноземи – нейтральні. Це обумовлюється різною здатністю грунтового складу притягувати до себе певні елементи.
Однак під впливом зовнішніх факторів грунт може змінити свою кислотність, наприклад, окислитись через постійне внесення мінеральних добрив, потрапляння шкідливих техногенних речовин, в дуже дощовий сезон.
Деякі городники вважають, що кислотність грунту – не їхня справа, «нехай вчені вимірюють, а у нас і так все зростає». Однак пригадаєте, невже жодного разу не було випадку, коли ви посадили прекрасну здорову розсаду, дбайливо поливали її, переховували від морозів і взагалі носилися з нею як курка з яйцем, а вона загинула ні з того ні з сього? Саме тут можна запідозрити невідповідність кислотності грунту рослині. Тому дбайливі городники все ж стежать за цим показником.
Вимірювати кислотність можна різними способами:
1) аналіз в лабораторії. Результати дуже точні, проте землю потрібно відвозити, потім приїжджати за результатами, до того ж це платна послуга;
2) вимірювання за допомогою pH-тестера або електричного вимірювача грунту. Останній прилад вимірює не тільки кислотність, але також вологість, температуру.
Щоб зняти показання рH-тестером, потрібно зняти близько 5 см шару грунтів, ямку розпушити, залити водою і ретельно перемішати до отримання рідкої кашки. Ще краще взяти такі проби з різних місць ділянки. Щуп приладу ввести в ямку і тримати не менше 2 хв. При використанні електричного вимірювача копати нічого не треба, досить злегка зволожити грунт;
3) самостійний аналіз з використанням лакмусових папірців. Їх можна придбати в зоомагазині (там лакмус продають для акваріумістів для вимірювання pH води) або сельхозмагазіне у вигляді готового набору для аналізу грунту.
Щоб виміряти кислотність грунту лакмусом, потрібно взяти пробу землі, вирив невеликий клубок глибиною близько 30 см, в кількох місцях на різній глибині взяти зі стінок грудки по 1 – 2 ст. л. грунту. Додати в обраний зразок 1/4 склянки дощової води, перемішати і опустити в отриману суспензію лакмусовий папірець.
Чим рожевий, червоний стає лакмус, тим кисліше грунт, а чим синє або зеленішою – тим лужності;
4) якщо ви не бажаєте купувати ніякі спеціальні пристосування і прилади і не потребуєте точних цифрах, можна скористатися простими домашніми засобами, щоб хоча б приблизно зрозуміти, яка кислотність грунту:
• взяти пробу грунту аналогічним чином, що і для вимірювання лакмусом, рівномірно розподілити по скляній поверхні і полити невеликою кількістю простого 9%-ного оцту. Якщо піноутворення не буде, грунт лужна, якщо піни трохи – нейтральна, а якщо вона рясна – кисла;
• залити 5 – 7 листя чорної смородини гарячою водою, настояти 20 хв. Взяти пробу грунту і покласти її в настій. Якщо він позеленів, грунт нейтральна або лужна, а якщо посинів – кисла;
• в дитячу пляшечку з соскою засипати пробу грунту і залити водою у співвідношенні 1: 4, додати 1 дес. л. подрібненого крейди (або 2 подрібнені таблетки глюконату кальцію) і надіти згорнуту рулетом соску. Потім активно побултихаться суміш кілька хвилин, щоб прискорити хімічну реакцію, в результаті якої повинен залежно від ступеня кислотності виділятися певного обсягу вуглекислий газ. Чим сильніше він надує соску, тим кисліше буде грунт.

ПОДІЛИТИСЯ: