Чим відрізняється опіка від усиновлення

В Україні щорічно тисячі дітей залишаються без піклування дорослих, у тому числі при живих батьках. Для гармонійного розвитку особистості та інтеграції дитини в суспільстві потрібна власна сім’я, де він зможе знайти своїх маму і тата. Дитячі будинки не дають доброго виховання: тільки тісний контакт з близькою людиною може подарувати новому поколінню шанс на гідне життя, просте людське щастя. Над чужою дитиною можна або встановити опіку, або усиновити її. Яка форма краще і що вибрати в конкретній ситуації?

Що таке опіка і усиновлення

Опіка – спосіб влаштування на виховання малолітніх дітей (до 14 років), які залишилися без батьківського піклування, форма представництва інтересів громадянина, що є недієздатним у зв’язку зі набраним чинності судовим рішенням. Опікун фактично приймає дитину в свою сім’ю і володіє високим рівнем відповідальності за неї, проте володіє цілим рядом обмежень, пов’язаних з розпорядженням власністю підопічного.

Усиновлення – форма влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, в сім’ю на правах рідної дитини. Усиновитель набуває весь спектр батьківських прав і обов’язків. Процедура регламентована цілим рядом правових аспектів, обов’язкових для виконання. Усиновлювана дитина повинна знаходитися у віці до 18 років, усиновитель бути старше його не менш ніж на 16 років.

Порівняння опіки та усиновлення

Отже, усиновлення та опіка вирішують таку проблему, як бездоглядність дітей, що позбулися своїх біологічних батьків в силу тих чи інших причин. Особа, яка бере на себе працю по вихованню дитини, обтяжується широким спектром прав і обмежень. Тим не менш, різниця між поняттями є, і вона дуже суттєва. Усиновити можна дитину будь-якого віку – до 18 років, якщо вона старше 10 років, то знадобиться її згода. Встановити опіку можна як над малолітніми дітьми (до 14 років), так і над недієздатною людиною – незалежно від її віку.

Усиновитель набуває весь спектр батьківських прав, тобто приймає дитину в свою сім’ю, може наділяти її власним прізвищем. Опікун істотно обмежений у правах, головним чином це стосується розпорядження власністю дітей. Крім того, він повинен щорічно звітувати перед державними органами, в той час як усиновитель такого обов’язку позбавлений.

За опікунство над неповнолітніми дітьми передбачено винагороду, яка становить кілька тисяч рублів на місяць. Усиновитель на таку компенсацію розраховувати не має права, оскільки він приймає на себе всі зобов’язання по вихованню дитини. Опіка автоматично припиняється після досягнення дитиною 14 років, або на підставі рішення суду. Усиновлення може бути скасовано лише в разі позбавлення батьківських прав.

Відмінність опіки від усиновлення полягає в наступному:

  • Тривалість. Опіка – явище тимчасове, обмежене як вимогами закону, так і положеннями угоди (за наявності), в той час як усиновлення – постійне;
  • Правові наслідки. Усиновитель фактично стає батьком дитини, опікун – залишається в тих же відносинах, що і до вчинення дії;
  • Винагорода. Опікунство може вестися на платній основі, усиновлення – тільки на безоплатній;
  • Звітність. Опікун повинен щорічно надавати відповідним органам звіт, усиновителя можуть лише перевіряти спеціальні служби;
  • Збереження прізвища та імені дитини. При встановленні опіки у дітей зберігаються колишні анкетні дані, при усиновленні – можуть бути змінені;
  • Придбання батьківських прав відбувається тільки при усиновленні;
  • Порядок припинення. Опіка припиняється у випадках, передбачених законом, незалежно від волі сторін, усиновлення – лише за рішенням суду у разі позбавлення батьківських прав.
ПОДІЛИТИСЯ: