Чоловічий та жіночий живопис: чи є відмінності?

Наукова література, присвячена досить популярною тепер гендерної темі, схиляється до того, що між чоловіками і жінками немає значних особистісних відмінностей. Напевно, логічним висновком буде в цьому випадку і те, що твори мистецтва, створені різностатевими художниками, також мало відрізняються один від одного. Чи може таке бути?

Граючи в житті призначені природою ролі, чоловіки і жінки мимоволі набувають і різний особистісний розвиток. Нехай ці ролі все більше перетинаються або навіть збігаються, але ми різні! Наші звички, схильності, потреби, життєві цінності, погляди, світосприйняття через призму логіки й розуму або почуттів та емоцій – все це знаходить відображення і в житті, і в творчості. Художня творчість, малювання для дорослих – це саме та сфера, в якій особистісні, сутнісні відмінності чоловіка і жінки (а вони є, і їх не може не бути) проявляються дуже яскраво і своєрідно.

Важко (та й чи можливо взагалі?) Сказати, чоловікам чи жінкам частіше і простіше відкриваються двері у світ живопису, – маються на увазі не двері, що ведуть на курси малювання, а щось більше. За результатами деяких, досить спірних, досліджень на тему особистісних відмінностей між чоловіками і жінками, були зроблені висновки, що творчий потенціал виразно вище в чоловічій групі, а духовний – у жіночій. При самооцінці особистісних якостей чоловіка концентруються на характеристиках вольової та інтелектуальної сфер, жінки – емоційною. Чоловіки більш об’єктивні в своєму світосприйнятті, більш логічні і розумні, жінки – більш суб’єктивні і емоційні. І все це має проявлятися, і виявляється, звичайно, в їх художній творчості.

Багато століть освіту для жінок позначало сукупність деяких навичок і вмінь, що стимулюють розвиток природних жіночих якостей і спрямованих на те, щоб влаштувати їх особисте життя, видавши заміж. Але жінка не була б жінкою, якби не зуміла ці рамки розширити. В епоху Просвітництва жінки, усвідомивши цінність своїх думок і почуттів, вже грали цілком значиму роль у багатьох областях духовного й інтелектуального життя суспільства, зайнялися наукою, медициною, стали видавати журнали, писати книги і картини.

Звичайно, спроби жінок включитися в художнє життя (втім, як і в наукову) довгий час викликали великі дискусії в чоловічих колах. Але ж, якщо говорити образно, то жіночий вплив на естетичне виховання чоловіки, на формування його художніх смаків починається ще з колискової пісні! Зате з того часу в довгому ряду імен найвідоміших художників-чоловіків стали з’являтися і жіночі імена. Анжеліка Кауфман, Розальба Карьерра, Елізабет Віже-Лебрен, Марі Анн Колло, Артемисия Джентилески, Юдіт Лейстер… З середини 18 століття вміння малювати стало частиною того, що вважалося гідним освітою і в Європі, і в Росії. З’явилися і російські жінки-художниці: Марія Башкирцева, Зінаїда Серебрякова, Єлизавета Круглікова, Анна Остроумова-Лебедєва, Наталія Гончарова, Ольга Розанова, Олександра Екстер, Любов Попова… І це був тільки початок, далі – більше.

Тому, якщо при погляді на чужі картини вас захльостує хвиля непояснених почуттів, а при вигляді якого-небудь пейзажу виникає бажання додати в нього власних фарб, нехай навіть ви перебуваєте в повному переконанні, що не маєте абсолютно ніяких здібностей до малювання, треба спробувати! Ізостудія для дорослих і малювання допомагають не тільки висловити своє внутрішнє “Я” і виплеснути почуття і емоції, але і розкрити в собі здібності, про які ви можете навіть не підозрювати. Можливо, що в довгому ряду імен жінок-художниць з’явиться ще одне. І вам воно вже знайоме.

ПОДІЛИТИСЯ: