Чи потрібні щеплення?

Ось уже кілька десятків років ламаються списи в словесних і наукових баталіях на тему: чи потрібні дітям щеплення і чого від них більше – шкоди чи користі. Ускладнюється справа тим, що статистика, яка б чітко давала картинку, хто, скільки і після чого захворів, відсутня.

Більшість лікарів та представників фармацевтичних кампаній стверджують, що вакцинація – це панацея від безлічі найнебезпечніших захворювань. Але частина медиків і вчених категорично з цим не згодні. Наприклад, моя лікуючий лікар в стандартній поліклініці недавно запропонувала мені зробити планові щеплення (мені вже за тридцять і це повинна була бути остання вакцинація). Я відмовилася, на що вона мені відповіла: молодець. І додала, що свою дитину вона не прищеплює і взагалі вважає це злочином.

Прихильники ж щеплень всіляко лякають нас епідеміями таких захворювань як кір, поліомієліт, туберкульоз та ін В якості небезпеки наводять приклад сьогоднішньої небаченої за розмахом епідемії туберкульозу в нашій країні. Однак, хто ж хворіє на туберкульоз в Україні та й Росії сьогодні? В основному це прищеплене радянське покоління, яке по ідеї не повинно було б навіть теоретично їм хворіти. Я сама типовий приклад, який спростовує вакцинальну захист. Будучи прищепленої від свинки (паротит), я таки примудрилася нею захворіти.

Багато фахівців наполягають на тому, що дитині краще перехворіти деякими захворюваннями в ранньому віці, такими як свинка, кір, краснуха й вітрянка, а не підсаджувати його на вакцинальну залежність на все життя (адже щеплення зараз роблять людям аж до середнього віку), яка не дає стовідсоткової гарантії того, що щеплена людина не захворіє. А в результаті природного перенесення цих захворювань у людини виробляється імунітет на все життя, у випадку ж вакцинації перенести ці захворювання в зрілому віці все одно буде набагато важче. Тим більше, що спалах кору в Києві, що відбулася недавно, наочно продемонструвала, що нею захворіли, як щеплені, так і не щеплені діти, а також і щеплені і не перехворіли в дитинстві дорослі. Тобто, щеплені хворіють точно так само як і не щеплені.

По крихтах можна знайти й інші цифри. Наприклад, в США80 % дітей, хворих на кашлюк, були вакциновані, а 87 % випадків поліомієліту взагалі були викликані вакцинами.

Дуже часто батьки повідомляють, що після щеплень діти починають посилено хворіти на бронхіти, отити, ангінами, а іноді перестають говорити, загострюються неврологічні захворювання і т.д. Це пов’язано з тим, що вакцини дуже сильно знижують імунітет. А якщо прищеплюють ще й хворої дитини, то це взагалі 100 % ускладнень. А як у нас обстежують дітей перед вакцинацією мамам розповідати не треба.

Крім того, після щеплень можливі не тільки реакції та ускладнення у вигляді підвищення температури (до 40 градусів), легкої хворобливості, нетривалої інтоксикації і навіть самої хвороби в легкій формі, а й ускладнення, такі як енцефаліт, менінгіт і навіть аутизм. За чудом просочилася статистикою 2 % дітей, щеплених від поліомієліту, захворюють саме цим захворюванням. Дуже сильні реакції спостерігаються після щеплень від дифтерії, кашлюку, правця, тих, які входять до складу АКДС. До речі, смертність у дітей у віці до 5 років після горезвісної АКДС в 8 разів вище, ніж у нещеплених. Тільки лікарі з дуже великою неохотою (в основному через суди), визнають, що причиною смерті дитини стало щеплення. Під час щеплення можна підчепити також гемофильную інфекцію, можуть щеплення вплинути на серце і на головний мозок, тому що до складу препаратів входить ртуть. Ось собі в організм ви б ртуть ввели?

В цілому, щороку реєструють приблизно 400 випадків ускладнень після щеплень і тільки смертельні випадки стають відомі широкій аудиторії. Останній гучний випадок стався у Вінницькій області. Однорічний Назарчик Клоченко помер через дев’ять днів після щеплення від кору, паротиту та краснухи. Вже наступного дня після вакцинації дитина впала в кому.

І насправді більшість думаючих лікарів все це прекрасно знають і не прищеплюють своїх дітей. Як же так, – запитаєте ви, – адже це злочин. Пояснюється все просто. Виробництво і використання вакцин – це просто скажені бабки. Вся світова фармацевтична промисловість бере участь у цій змові. Купуються лікарі, результати досліджень, навіть ВООЗ – це рупор фармдельцов. Фармацевтичні компанії вустами тих, кому ми повинні вірити – лікарів, доводять нам, що вакцини безпечні і навіть корисні. Якщо цьому не вірять, вони придумують живі і мертві вакцини, щоб остаточно нас заплутати. Але незаангажовані фахівці говорять про те, що шкідливі, як перші, так і другі, і різниці між ними великої немає.

Якщо ви все-таки вирішили зробити дитині щеплення, то повинні знати, як до них готуватися і як уникнути ускладнень.

Перш за все, необхідно з’ясувати, чи не протипоказані чи вашій дитині щеплення. Для цього необхідно здати аналіз крові і провести дослідження в спеціальній лабораторії. Перед щепленням дитину обов’язково повинні оглянути лікарі, в тому числі невропатолог. У дитини не повинно бути родових травм, діатезу, дитина не повинна приймати ліки (бути абсолютно здоровим). Якщо ви вже робили щеплення, згадайте, чи не було ускладнень в минулий раз. Важливо, щоб у дитини не було алергії. Не потрібно робити вакцинацію, якщо дитині робили переливання крові в останні 3 місяці.

Після щеплень не поспішайте залишати поліклініку. Проведіть в її стінах 30-40 хвилин, щоб переконається, що немає реакції, тому що швидка допомога може не встигнути добратися до вас додому, якщо вона почнеться. Якщо ж реакція дісталася до вас вдома, давайте дитині більше води і обтирайте його теплою водою. Якщо є реакція в місці уколу, прикладайте до цього місця змочений у холодній воді махровий рушник. Спостерігайте за психічним станом дитини. Якщо почнеться задуха або інші ускладнення, негайно викликайте невідкладну і обов’язково розкажіть лікарям про перенесену вакцинації.

У будь-якому випадку рішення приймати вам. Зрештою, зараз не проблема знайти всю цікаву для вас інформацію про вакцинацію. Не поспішайте, вивчіть всі за і проти і прийміть зважене рішення. Пам’ятайте, що від вашого вибору залежить здоров’я вашої дитини.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
“Мова” плачу