Типологічні риси католицизму

Католицизм (або католицтво) (від грец. «католікос» – загальний, вселенський) є історичною формою розвитку західного християнства, найпоширенішою гілкою християнства, що має багатовікову історію і справила значний вплив на розвиток європейської цивілізації. Чисельність католиків у світі перевищує I млрд, римсько-католицька церква має 353 ТОВ парафій, служіння несуть понад 266 тисяч католицьких священиків, I понад 600 ТОВ ченців і черниць. Населення, хрещена за католицьким обрядом, становить більшість у 50 країнах світу. Католицизм найбільш поширений в країнах Європи (Іспанія, Італія, Португалія, Франція, Бельгія, Австрія, Німеччина, Угорщина, Польща, Чехія, Литва), Латинської Америки, Мексиці, Канаді, США. В Африці католики складають 21,3 % населення (102 мільйони віруючих), католицтво переважає в Кабо – Верде, Екваторіальної Гвінеї, Бурунді та Анголі. В Азії католицизм найбільш поширений на Філіппінах. В Австралії та Океанії католики становлять 25,6 % населення.

Типологічні риси католицизму

1) Поєднання консервативних і динамічних тенденцій. Розвиток католицької традиції характеризується періодичною модернізацією, цей динамічний аспект католицизму втілений в принципі розвивається Перекази. Католицька церква регулярно скликає Вселенські собори, які мають право приводити доктринальні положення у відповідність з існуючою церковною практикою. Всього католицька церква визнає 21 Вселенський собор.

2) Ієрархічність. Життя католицької церкви будується на ієрархічній основі, беззаперечному підпорядкуванні Папі Римському та іншим ієрархічним фігур.

3) Церквоцентризм. Папство і католицьке духовенство постійно претендує на чільну роль духовного, соціокультурного та політичного життя. У католицькій традиції папська влада набула характеру теократичної форми правління. За католицьким вченням порятунок, виправдання перед Богом відбувається за допомогою клопотання Церкви, добрих справ і заслуг святих.

4) У різні періоди свого історичного існування католицька церква виявляла значну соціально-політичну активність. У вченні католицької церкви проявляється особливий інтерес до соціальної проблематики, етики, психології.

5) Католицька релігійність відрізняється чутливістю, емоційністю, яскравою образністю.

Догматичні розбіжності з православною церквою

До основних догматичних розбіжностей католицької і православної церкви належать: догмат про «філіокве» (від латин. filioque – «і від Сина») – про джерело ісходження Святого Духа (католицькі богослови вважають, що Святий Дух походить від Бога-Отця і від Бога-Сина, тоді як православне віровчення говорить про похождення Святого Духа тільки від Бога-Отця), вчення про чистилище як проміжне місце між раєм і пеклом, де знаходяться не отягченные смертними гріхами душі, вчення про «сверхдолжных заслуги», добрих справах святих і праведників, якими церква може розпоряджатися на свій розсуд і розподіляти у вигляді особливих папських грамот про відпущення гріхів – індульгенцій, які зазвичай купувалися за гроші, в XVI ст. церква категорично заборонила їх продаж, акцентоване шанування Діви Марії, включаючи вчення про непорочне зачаття Марії і догмат про тілесне вознесіння Богоматері після закінчення Її земного шляху, вчення про верховенство Папи Римського над усіма християнами і його непогрішимості. Папа Римський розглядається як вікарій (намісник) Ісуса Христа на землі, спадкоємець апостола Петра.

Посилання на основну публікацію