Основні напрями в ісламі

Сунізм

Найбільшим напрямком в ісламі є сунізм, який сповідують майже 90 % мусульман. Сунізм оформився слідом за шиизмом. Суніти визнають законність влади чотирьох «праведних халіфів», не поділяють уявлення про «божественну» природу Алі і право його нащадків на духовне верховенство у мусульманській громаді. У IX-XI ст. сунізм став самостійною течією, яке сприймалося як протиставлення шиїтському напрямку. В суннізмі не виникли сектантські течії.

Шиїти

Шиїтське (араб, шиа – угруповання, партія) напрям об’єднує мусульман, які визнають наступниками пророка Мухаммада четвертого «праведного халіфа» Алі, двоюрідного брата пророка Мухаммеда і його нащадків. Після загибелі Алі в 661 р. його прихильники виступили за збереження за його нащадками верховенства в ісламській державі. Спочатку шиїзм не мав суттєвих віронавчальних особливостей і лише згодом набув догматичну специфіку. В шиїзмі широке поширення набув культ мучеників. Шиїзм розділений на безліч сект і напрямів, що обумовлено зіткненнями з питань релігійно-політичного лідерства. Шиїзм отримав поширення в Ірані, Іраку та інших країнах.

Суфізм

Суфізм – містичний напрямок в ісламі – виник у VII—VIII ст. У центрі суфійського вчення стоїть ідея містичного богопізнання, в якому суттєву роль відіграє аскетизм, моральне вдосконалення і зречення від мирських благ. Оформлення суфізму пов’язано з рухом подвижників, які проповідували бідність, суворе дотримання приписів Корану і Сунни, молитви і пости. Пізніше суфізм набуло характеру широкого ідейно-релігійного руху. Суфії (дервіші) створили братства і аскетичні обителі. В суфійської традиції розвинулася блискуча поезія, найбільшими представниками якої стали Джелаль ад-Діна Румі, Нізамі, Сааді, Хафіз, Омар Хайям.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Типологічні риси ісламу