✅Значення слова ханжа

Слово «ханжа» має арабське коріння і в буквальному перекладі означає «паломник» або «мусульманин, що зробив паломництво в Мекку». В українській мові воно з’явилося в 18 столітті і отримало інший зміст внаслідок іронічного ставлення до людей іншої віри.

Згідно з тлумачним словником це слово може використовуватися в двох значеннях:

  • Лицемірна людина, що демонструє фальшиву побожність і доброчестя з метою досягнення корисливих цілей.
  • Ханжа – це людина з подвійними стандартами, схильний засуджувати інших людей за ті ж проступки, які здійснює сам.

Перша характеристика повністю відповідає класичному визначенню лицеміра. У другому випадку крім бажання замаскувати свою справжню сутність, ханжа виступає в ролі активного обвинувача.

Він не тільки вводить в оману оточуючих щодо власної персони, але також засуджує інших людей за порушення етичних засад. При цьому сам ханжа навіть не намагається відповідати тим високим стандартам, які нав’язує суспільству.

Синоніми до слова – це Пустосвят, лукавих, фарисей. Слова, протилежні за змістом – святий, хто вірує, людина вільних поглядів.

Святенництво – це форма лицемірства

З вищесказаного випливає, що ханжа – це яскравий представник армії лицемірів, з якими давно і поки безуспішно бореться суспільство.

Озброївшись подвійними стандартами, він легко адаптується в соціумі, майстерно прикинувшись борцем за моральні ідеали. Розпізнати удавальника буває досить складно, для цього потрібно проявити неабияку проникливість.

Характерною особливістю ханжі є його схильність активно звинувачувати і нав’язувати свою думку.

В цьому відношенні він принципово відрізняється від класичного лицеміра, якому досить тільки приховати від оточуючих своє справжнє обличчя.

Святенництво може бути свідомим і неусвідомленим. У першому випадку воно допомагає завоювати суспільне визнання і реалізувати корисливий інтерес, у другому – складає основу світогляду, формує особистість і характер.

Усвідомлений удавальник майстерно маніпулює іншими, граючи на їх комплексах, страхах і почутті провини. Жорстоко обманюючи навколишніх, він домагається від них певних дій і рішень, які вигідні тільки йому. Усвідомлений ханжа прекрасно розуміє мотиви своїх показних вчинків, але ніколи не зізнається в цьому.

У разі неусвідомленого святенництва людина займається самообманом через острах бути самим собою і нездатності визнати тіньові сторони власної особистості. В глибині душі він відчуває, що лукавить, але всіма силами демонструє відповідність прийнятим в суспільстві уявленням про мораль, приховуючи свою справжню природу, яка далека від досконалості.

Неусвідомлене святенництво те саме хвороби. Далеко не кожен здатний помітити в собі її підступні симптоми.

Як розпізнати ханжу

Розпізнати ханжу в собі і інших – завдання не з простих, але цілком вирішувана.

Перелічимо основні риси святенницької поведінки:

  • Демонстративність у вчинках, показна доброчесність.
  • Прихильність стереотипам.
  • Впадіння в крайності.
  • Критиканство і прискіпливість.
  • Прагнення повчати і нав’язувати свою думку.
  • Невідповідність реальних вчинків декларованим гаслам.
  • Відсутність прямолінійності у висловлюваннях.

Ханжа – це людина, яка демонструє оточуючим свою прихильність морально-етичним нормам. Для більшої переконливості він може публічно покаятися в якомусь дрібному проступку.

Однак про свої справжні гріхи цей удавальник, як правило, замовчує. Як будь-який маніпулятор, ханжа рідко говорить про свої наміри прямо. Він вважає за краще добиватися від людей бажаного, переконуючи їх хибні уявлення і мотиви.

Мислення цієї людини схильне до стереотипів, що не дозволяє йому формувати прогресивний погляд на речі. А ось що дійсно вміє робити ханжа – так це активно повчати, нав’язувати і критикувати.

Посилання на основну публікацію