Специфіка розвитку особистості

Загальне поняття про особистість

Особистість людини складне і багатогранне явище. Вивченням особистості займаються безліч дослідників і представників різних наук: філософія, економіка, соціологія, педагогіка, психологія – це лише малий список всіх представників наукових знань, що займаються вивчення особистості і закономірностей її розвитку. Для кожної з цих наук предметом вивчення є особистість людини в її проявах стосовно до основного предмету вивчення даної науки. Наприклад, у філософії це місце особистості в складі різних класів і в суспільстві в цілому, в психології – особистість як предмет вивчення закономірностей розвитку і формування внутрішнього світу людини, його духовної складової.

Однак слід зазначити, що незважаючи на такий поділ вивчення людської особистості різними науками відбувається в їх тісному зв’язку один з одним і утворює складне і цілісне утворення.

Особистість являє собою людську унікальність і індивідуальність, що є суб’єктом пізнання і перетворення навколишнього світу.

Психологічна структура особистості

Елементами психологічної структури особистості є:

  • спрямованість;
  • характер;
  • здібності;
  • темперамент;
  • особливості перебігу пізнавальних процесів і почуттів.

Від народження кожна людина наділена певними біологічними особливостями – людським організмом, мозком, рефлексами. У міру засвоєння соціального досвіду йде активний процес формування особистості людини: він опановує способами і засобами спілкування, засвоює норми духовної культури і соціальні норми, прийняті в даному суспільстві, розвивається абстрактне мислення і уяву.

Формування гармонійно розвиненої і повноцінної особистості це тривалий і досить складний процес, що вимагає цілеспрямованого впливу як з боку соціального оточення, так і з боку самого індивіда шляхом самоосвіти та самовдосконалення. Зупинка в процесі психічного розвитку неминуче призводить до руйнування особистості, її деградації в моральному і духовному відношенні.

Кожен індивід, будучи членом соціального суспільства, в процесі розвитку особистості підпорядковується законам розвитку і формування. Завдяки цим законам знаходять вираження ставлення людей один до одного, до самого себе, до подій, що відбуваються навколо.

В силу своїх особливостей людина постійно знаходиться в процесі взаємодії з оточуючими його членами суспільства, різних угрупованнями і шарами. Саме ці суспільні відносини є базовими і фундаментальними для формування людської особистості. Це обумовлено тим, що в процесі спілкування і розвитку індивідом засвоюються певний тип світогляду, погляд на суспільство навколо, Прийняття в даному суспільства правила і норми поведінки, звичаї і традиції, накопичений за багато століть запас знань, умінь і навичок.

Унікальність людської особистості полягає в тому, що поряд з необхідністю соціальної взаємодії та участі в житті суспільства, не менш важливим і необхідним умовою є облік індивідуальних особливостей, які притаманні тільки конкретного, даного індивіду. Кожна людина є особистістю, кожен має спільні ознаки з іншими людьми і в той же час кожна людина унікальна і неповторна за своєю природою. У процесі розвитку особистості необхідно не забувати про цей факт і крім навчання і засвоєння індивідом соціальних норм і правил розвивати індивідуальні здібності та неповторні якості кожної людини.

Основи, що визначають умови розвитку особистості

Формування особистості відбувається під впливом психології суспільства і соціальної групи членом якої вона є. У зв’язку з цим склався образ життя людини, погляди, спрямованість, прагнення, особливості поведінки в більшій мірі визначаються саме тими життєвими умовами в яких особистість в даний момент знаходиться.

Основним джерелом розвитку особистості, що визначає умови її розвитку є діяльність. Саме в процесі діяльності (ігровий, навчальної, трудової) йде активний процес розвитку органів почуттів і пізнавальних психічних процесів, почуттів і волі, характеру і здібностей, потреб і мотивів поведінки, відбувається формування переконань і світогляду в цілому.

Говорячи про діяльність в подібному контексті необхідно мати на увазі, що діяльність тут має характер не просто біологічний (пристосувальний), а саме протікає в соціальному середовищі, в суспільстві, системі людських відносин, в процесі якої йде не тільки формування, а й реалізація суспільної сутності людини.

Також слід звернути увагу на той факт, що кожен вид діяльності специфічний за своїм характером і відповідно впливає на розвиток психіки і формування особистості.

Головним чином людська особистість розвивається саме за рахунок засвоєння соціального досвіду, а не за рахунок спадково закріплених механізмів або суто особистого досвіду.

Вони є основою, базою для процесу розвитку особистості, але не є достатніми умовами для формування і розвитку гармонійно розвиненої особистості.

Процес формування особистості завжди має цілеспрямований і організований характер і підпорядкований певним закономірностям, що впливає на темп розвитку і його змістовні характеристики. Даний процес є цілеспрямованим в зв’язку з тим, що образ особистості, риси якої характерні і бажані для даного суспільства визначено і прийнятий членами суспільства за еталон. У процесі виховання і розвитку суспільство прагне до досягнення цього ідеалу кожною людиною зокрема і суспільством в цілому. Саме тому вивчення механізмів і закономірностей формування людської особистості – це одна з найважливіших завдань психологічної науки. Знання цих механізмів і закономірностей забезпечує успішне протікання процесу формування і розвитку особистості та успішного вирішення завдань виховання підростаючих поколінь.

ПОДІЛИТИСЯ: