Що таке свідомість з точки зору психології?

За останні два-три століття людство зробило гігантський крок в осягненні таємниць навколишнього світу, проте до цих пір ми можемо лише робити припущення про природу і законах походження того єдиного відмінності, яке робить нас розумними – людської свідомості.

Вчені не виробили єдиної відповіді на питання, що таке свідомість. З точки зору психології свідомість є одним з базових елементів, що пояснюють механізми поведінки людини і причини тих чи інших його вчинків. Різні школи психологічної науки по-різному трактують це поняття, висуваючи власні теорії сутності свідомості.

Свідомість як результат синтезу психологічних процесів

На поведінку людини впливають різні механізми психіки: емоції, пережитий досвід, вольове зусилля, увагу до змін навколишнього світу і, звичайно, свідомість. У психології прийнято вважати, що творчим підсумком синтезу різних явних і прихованих процесів, що протікають в нашій психіці, є саме свідомість. Воно базується на взаємодії фізичних чинників і психологічних процесів:

  • з одного боку, свідомість відображає за допомогою наших органів почуттів навколишнє нас об’єктивну реальність, що називається перцепції;
  • з іншого боку, відбувається самоорганізація психічних процесів, що призводить до їх упорядкування і структурування на більш високому рівні, тобто аперцепції.

Різні психологічні школи по-різному визначають свідомість, відводячи провідну роль тих чи інших його особливостям і функцій.

Визначення свідомості різними напрямами в психології

В даний час психологія представлена ​​безліччю наукових шкіл, причому єдиний підхід до предмета вивчення надзвичайно утруднений відсутністю загального базового понятійного апарату. Свідомість людини кожним з напрямків визначається в світлі власного дослідницького методу.

  • Структуралізм визначає свідомість як багатокомпонентне поняття, яке складається з найпростіших базових елементів психіки. Склавши умовну «періодичну таблицю елементів», можна буде скласти точну карту свідомості будь-якої людини.
  • Функціоналізм розглядає свідомість як важливу функцію, притаманну мешканцям складної структурованої середовища, якої є сучасне людське суспільство. Невід’ємною частиною свідомості є особистісний, свідомо пережитий і осмислюється досвід.
  • Гештальт-психологія вважає свідомість підсумком, сумою перетворення фізичних подразників за законами гештальту.
  • Біхевіоризм вважає свідомість внутрішніми реакціями і поведінковими особливостями людини, сформованими його звичками і навколишнім соціальним середовищем.
  • Когнітивна психологія визначає свідомість як логічний процес пізнання, на противагу емоційного сприйняття. Інформація або переробляється самостійно, або маркується і надалі сприймається відповідно до встановленого маркером.

Свідомість і мислення

Найважливішою функцією свідомості є розумовий процес, тобто обробка інформації, що надходить про навколишній світ і перетворення цієї інформації в систему символів для передачі іншим людям. У цю систему входить не тільки вербальний апарат, а й міміка, жестикуляція, зображення, знаки і т.д.

Таким чином, свідомість є не тільки частиною особистості окремої людини, а й певним колективним знанням, причому багато в чому переданим від одного покоління до іншого. Деякі школи психології розглядають свідомість лише в контексті можливості вербального спілкування, тобто вважають, що воно притаманне тільки тим, хто володіє мовою.

Свідомий і несвідомий стан

Людина має свідомість далеко не весь час свого існування. Так, під час сну він випадає зі свідомості і не може адекватно сприймати і оцінювати що відбуваються навколо нього події. Аналогічний ефект виробляють деякі психоактивні речовини, які позбавляють людину можливості використовувати свою свідомість для сприйняття і осмислення навколишнього світу.

Виходить, що свідомість управляє лише активною частиною нашої психіки, а під час сну, травми або захворювання, а також в результаті деяких спеціальних впливів, нами керує несвідома частина психіки, або підсвідомість.

В цілому можна, узагальнюючи, сказати, що свідомість необхідно нам для адекватного сприйняття, творчого осмислення світу і передачі результатів роботи нашої психіки іншим людям.

Посилання на основну публікацію