Мовні помилки

Використання слова без урахування його значення і конотацій призводить до мовним помилок. «Хвилі падали вниз стрімким домкратом» – яскравий приклад мовної помилки. Ляпис Трубецкой не знав точного значення слова домкрат, а тому вставив його в абсолютно невідповідний контекст. Зрозуміло, що даний приклад є перебільшенням: найчастіше люди плутають слова, близькі за звучанням (адресат і адресант, інцидент і прецедент) або значенням (розвиток і поліпшення, супроводжувати і сприяти). Ще раз повторимо, що головний спосіб усунути подібні помилки – перевіряти значення слів у словнику. Це корисно ще й тому, що словникові статті найчастіше містять і поширені приклади правильного вживання слова.

Крім помилок, які безпосередньо випливають із незнання значення слова, існують такі види мовних помилок: евфемізм, анахронізм, алогізм, підміна поняття, невиправдане розширення чи звуження поняття. Зупинимося на них докладніше.

Евфемізм – це слово або вираз, що використовується для заміни інших слів, які вважаються непристойними або недоречними. Наприклад, про жінку, замість того щоб сказати, що вона вагітна або чекає дитину, кажуть, що вона знаходиться в цікавому положенні. За великим рахунком, евфемізм не є помилкою, проте його недоречне і надмірне вживання створює ефект поганого стилю.

Анахронізм – порушення хронології при використанні слів, що відносяться до якої-небудь епосі. Приміром, «Середньовічні селяни, незадоволені умовами свого існування, влаштовували мітинги». Слово мітинг з’явилося значно пізніше, і його використання по відношенню до середньовічних селянам недоречно.

Алогізм – це зіставлення непорівнянних понять. Наприклад, «Лексикон художніх текстів багатшими порівняно з іншими текстами». У даному випадку виходить, що лексикон порівнюється з текстами, хоча його можна порівняти тільки з іншим лексиконом. Правильний варіант: «Лексикон художніх текстів багатшими порівняно з лексиконом інших текстів».

Підміна поняття – помилка, викликана заміною одного поняття іншим: «На книжкових стелажах стояли суцільно нудні назви». Зрозуміло, що назви не можуть стояти на стелажах, на них стояли книги. Правильно було б сказати: «На книжкових стелажах стояли суцільно книги з нудними назвами».

Невиправдане розширення чи звуження поняття – це помилка, що виникає в результаті змішування родовідових категорій. Вона має два різновиди: вживання родового поняття замість видового («Два рази на день ми гуляємо з нашим домашнім улюбленцем», правильно сказати з нашою собакою) і, навпаки, вживання видового поняття замість родового («Школа важлива для соціалізації дівчаток», потрібно сказати дітей, адже хлопчики теж потребують соціалізації).

Посилання на основну публікацію