Методи психології

«Метод – це шлях пізнання, це спосіб, за допомогою якого пізнається предмет науки» (С.Л. Рубінштейн). Вчення про метод становить особливу область знання – методологію, яка визначається як система принципів і способів організації, побудови теоретичної і практичної діяльності. Методологія психологічного дослідження миру представлена ??кількома рівнями. Базовим, що створює основу для всіх наступних рівнів, є філософський рівень методології, представлений найбільш загальними принципами пізнання світу та світоглядними установками. Різні філософські системи пропонують свої пояснення світу і методи досягнення істинного знання. У психології за всю історію її розвитку склалося кілька психологічних напрямків, шкіл і концепцій, які виходять з різних філософських позицій (див. 2.1-2.3).

Другий рівень методології визначається загальнонауковими принципами, що відображають специфіку наукового пізнання світу і науки як особливої ??сфери людської діяльності. Третій рівень складають конкретно-наукові принципи психології (див. 1.3).
Далі йдуть методи дослідження, що представляють собою способи отримання психологічних фактів і їх інтерпретації. Нарешті, останній рівень методології представлений конкретними емпіричними методиками, за допомогою яких відбуваються збір і обробка психологічних даних.

Сучасна психологія володіє розгорнутою системою різноманітних методів і методик дослідження, серед яких виділяють основні і допоміжні. До основних методів психології відносять спостереження і експеримент.
Спостереження полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті поведінки людини. Об’єктивне спостереження в психології спрямоване не на зовнішні дії самі по собі, а на їх психологічний зміст; для наукового спостереження характерні не просто фіксація фактів, а їх пояснення і інтерпретація. Спостереження може проводитися як в природних умовах життя людини, так і в спеціально організованою експериментальної середовищі. У дослідницькій практиці застосовуються такі види спостереження:

залежно від характеру взаємодії з об’єктом: включене і стороннє. У включеному спостереженні дослідник виступає в якості безпосереднього учасника того процесу, за яким спостерігає, що дозволяє отримувати цілісне уявлення про ситуацію. Стороннє спостереження відбувається без взаємодії і встановлення яких контактів з тими, за ким ведеться спостереження;
залежно від позиції спостерігача: відкрите і приховане. У першому випадку дослідник відкриває для спостережуваних свою роль – недоліком такого спостереження є скутість у поведінці спостережуваних суб’єктів, викликана знанням про те, що за ними спостерігають. При прихованому спостереженні присутність спостерігача не розкривається;
залежно від характеру контакту: безпосереднє й опосередковане. У ході безпосереднього спостереження спостерігач і об’єкт його уваги знаходяться в безпосередньому контакті; в процес опосередкованого спостереження включаються спеціальні засоби дозволяють отримувати більш об’єктивні результати: відео-або аудіоапаратура, «дзеркало Гезелла», пропускає світло тільки в одну сторону, завдяки чому можна спостерігати за поведінкою людини, залишаючись при цьому невидимим, та ін;
залежно від умов здійснення спостереження: польове і лабораторне. Польове спостереження відбувається в умовах повсякденного життя та діяльності спостережуваного; лабораторне здійснюється в штучних, спеціально створених умовах;
залежно від цілей: цілеспрямоване і випадкове. Цілеспрямоване спостереження є систематичним і спеціально організованим; випадкове має пошуковий характер і не має на чітко поставлених цілей;

залежно від часової організації: суцільне і вибіркове. У процесі суцільного спостереження хід подій фіксується постійно. При вибірковому спостереженні дослідник вибірково відстежує тільки певні моменти спостережуваного процесу;
залежно від упорядкованості організації спостереження: стандартизоване і вільне. Стандартизоване спостереження ведеться за певною, заздалегідь розробленою схемою. Вільне спостереження не має заданої програми і чітких параметрів.
У психологічних дослідженнях широко використовується також самоспостереження, в якому відкриваються власні переживання, почуття, думки й образи дослідника.

Кожен з названих видів спостереження має свої переваги і недоліки, власні можливості для отримання найбільш повних і достовірних даних. Проте в цілому організація процесу психологічного спостереження представляє велику трудність, так як його результати залежать від особистості спостерігача, його установок і відносини до спостережуваних явищ. Для зниження високого ступеня суб’єктивності в отриманні та інтерпретації даних необхідно строге проходження фактам і їх чітке фіксування. Це підвищує достовірність спостережень і допомагає уникнути помилок.

Завдяки експерименту у психології з’явилася можливість для подолання суб’єктивності в пізнанні її предмета, з введенням методу експериментального дослідження вона стала розвиватися як самостійна наука.
С.Л. Рубінштейном були виділені чотири основні особливості експериментального методу:
1) дослідник сам викликає досліджуване ним явище – на відміну від спостереження, при якому спостерігач не може активно втручатися в ситуацію;

2) експериментатор може варіювати, змінювати умови перебігу і прояву досліджуваного процесу;
3) в експерименті можливо поперемінне виняток окремих умов з метою встановити закономірні зв’язки, що визначають досліджуваний процес;

4) експеримент дозволяє варіювати кількісне співвідношення умов і здійснювати математичну обробку даних.
У психології практикуються такі види експериментального дослідження:
лабораторний експеримент проводиться в спеціально створюваних і ретельно контрольованих дослідником умовах, в деяких випадках використовуються апаратура і прилади, що забезпечує наукову об’єктивність одержуваних даних. Недоліком цього виду дослідження є трудність перенесення результатів, отриманих в експерименті, в реальне життя. Штучність і абстрактність лабораторних умов істотно відрізняються від умов життєдіяльності людини;

природний експеримент знімає обмеження лабораторного експерименту Основна перевага даного методу полягає в поєднанні експериментальності дослідження з природністю умов проведення. Ідея проведення психологічного експерименту в природних умовах життя людей належить вітчизняному психологу А.Ф. Лазурского формуючий експеримент передбачає цілеспрямований вплив на випробуваного з метою формування у нього певних якостей Він може мати навчальний і виховує характери;
констатуючий експеримент виявляє певні психічні особливості та рівень розвитку відповідних якостей.

Крім перерахованих вище основних методів в психології широко застосовуються методи допоміжні:
бесіда (інтерв’ю) – отримання інформації в процесі безпосереднього спілкування. Розрізняють інтерв’ю вільне, в якому відсутній чіткий план бесіди і мається мінімальна регламентація, і структуроване, де даються відповіді на заздалегідь підготовлені питання;
тестування – психологічна діагностика, що припускає стандартизовані питання і завдання. У психології створено велику кількість спеціалізованих тестів, призначених для вимірювання різних психічних властивостей і якостей особистості: тести інтелекту, здібностей, досягнень особистості, проективні і багато ін Їх застосування вимагає професійної психологічної підготовки, так як непрофесійне тестування може завдати шкоди людині. В даний час існує також безліч так званих популярних тестів. Як правило, вони публікуються в газетах, журналах, доступною широкому читачеві літературі. Такі тести не є власне психологічним, професійним інструментарієм і призначені для самотестування; спеціальної підготовки при цьому не потрібно;
аналіз продуктів діяльності, заснований на загальній передумові про єдність внутрішніх психічних процесів і зовнішніх форм поведінки і діяльності. Вивчаючи продукти діяльності, можна отримати важливу інформацію про психічні особливості її суб’єкта. Продуктами діяльності, що піддаються ретельному аналізу в психології, є написання людиною тексти, вироблені предмети і явища, намальовані малюнки і т. д. Особливими формами даного методу є графологія, що дозволяє за особливостями та характеристиками почерку людини скласти психологічний портрет його особистості, і контент-аналіз , що має своєю метою виявлення та оцінку психологічних характеристик літературних, наукових і публіцистичних текстів і визначення на їх основі особистісних особливостей автора цих текстів. У психології широко використовується вивчення результатів образотворчої діяльності людини, особливу цінність з цієї точки зору мають дитячі малюнки, які дають можливість зрозуміти емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, батькам, до самого себе.

Крім перерахованих методів, призначених для збору первинних даних про розвиток психіки, в психології використовуються методи математичної статистики, які виступають як засобу підвищення надійності, об’єктивності та точності одержуваних результатів.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Чутливість та її зміни