Зміст статті
З народження ми пізнаємо світ на всіх рівнях: сприймаючи його через органи чуття, вдихаючи, оглядаючи, пробуючи, усвідомлюючи, осмислюючи тощо.
Психологи визнають, що ці природні процеси дуже багатопланові і навіть підрозділяють їх на поняття «відчуття» і «сприйняття». Виявляється, дані терміни наука не вважає ідентичними. Чим же відрізняється відчуття від сприйняття? Спробуємо розібратися.
Що таке відчуття?
Відчуття – один з найпростіших фізичних процесів, що припускає відображення деяких окремих властивостей навколишніх об’єктів під час їх безпосереднього впливу на органи чуття.
Що таке сприйняття?
Сприйняття – складний процес, що з відображення предметів, подій або різноманітних ситуацій в їх цілісності.
У чому ж різниця між відчуттям і сприйняттям?
Відчуття – це первинна, базова ланка ланцюжка пізнання, початкове, сутнісне джерело абсолютно всіх наших знань про навколишній світ і наш власний організм.
П’ять основних видів даних нам від природи відчуттів – смак, нюх, дотик, слух і зір – дозволяють швидко отримати інформацію про прояви зовнішнього середовища. Без цього ніяке активне, свідоме життя не було б можливим, і суб’єкт, найімовірніше, занурився б в сонний стан.
Відчуття виникає, коли нервова система реагує на той чи інший подразник, тобто це явище рефлекторне. Варто відзначити, що відчуття при цьому – не пасивний процес: воно пов’язане з руховими реакціями.
Інакше кажучи, у відповідь на який-небудь подразник зовнішнього світу у нас, наприклад, звужуються судини, напружуються м’язи, рухаються очі – таким чином ми активно реагуємо на події навколо. Це своєрідний чуттєвий досвід, завдяки якому ми отримуємо знання про навколишній світ.
Сприйняття – процес складний і складніший, ніж відчуття.
Воно охоплює зазвичай відразу кілька відчуттів, що дають в конкретний момент найбільш об’ємне уявлення про досліджуваний об’єкт. Якщо ми, наприклад, тримаємо в руці квітку і милуємося нею, вдихаючи її аромат, то таке цілісне враження від рослини називатиметься сприйняттям.
А відчуттями в цьому випадку будуть враження від зовнішнього вигляду квітки, її запах, дотикове відчуття пальців, що тримаються за стебло.
Здатність відчувати дається нам, як і всяким живим істотам, які мають розвинену нервову систему, від народження. А от здатність сприймати навколишнє у вигляді образів є тільки у людини і вищих тварин, причому вона здатна удосконалюватися з плином часу, в процесі життєвого досвіду.
Відчуття знаходяться лише в нас самих, це тільки наше переживання. Сприйняття ж тісно пов’язане з процесом об’єктивації, коли якісь внутрішні відчуття проектуються зовні.
Результатом виникнення відчуття стає якесь почуття, наприклад відчуття:
- рівноваги;
- яскравості;
- гучності;
- смакоти.
Сприйняття ж формує певний образ, що складається з комплексу різних відчуттів, тісно переплетених між собою. Причому щоб цей образ склався в повному ключі, потрібна взаємодія з ним, його вивчення, дослідження.
Сприйняття пов’язане з осмисленням, обдумуванням, усвідомленням, синтезом і аналізом ознак матеріального об’єкта, що знаходиться перед нами. У результаті ми комбінуємо окремі деталі в одне ціле, що в підсумку служить джерелом нашого особистого життєвого досвіду.
Беручи участь в сприйнятті, наша свідомість на основі пам’яті і мислення приписує якомусь образу цілий комплекс відчуттів.
Відмінність відчуття від сприйняття полягає в наступному
- Відчуття – складова частина сприйняття, тоді як сприйняття завжди являє собою комплекс відчуттів. Сприйняття – складніший процес, ніж відчуття;
- Здатність відчувати дана з народження всім живим істотам, які мають розвинену нервову систему. Здатність сприймати властива тільки людині і вищим тваринам, причому вона трансформується в процесі життєвого досвіду;
- Відчуття провокує виникнення почуття, сприйняття формує образ. Відчуття – виключно внутрішній процес, сприйняття тісно пов’язане з процесом об’єктивації, коли особисті переживання ми проєктуємо на об’єкт;
- Відчуття – процес відображення окремого властивості об’єкта. Сприйняття засноване на комплексі відчуттів і формується внаслідок мислення, усвідомлення, синтезу та аналізу.