Земельні ресурси світу

Земельні ресурси – це площа суші. Частина її не має грунтового покриву (наприклад, льодовики) і тому не може бути базою для виробництва сільськогосподарської сировини і продовольства. Загальний земельний фонд світу (площа суші за вирахуванням льодовиків Арктики і Антарктики) дорівнює 13,4 млрд. Га., Або понад 26% всієї площі нашої планети.

Структура земельного фонду з точки зору розвитку сільського господарства виглядає не найкращим чином. Так, на оброблювані землі (рілля, сади, плантації) припадає 11%, на луки і пасовища – ще 26%, а решта займають ліси і чагарники – 32%, землі під населеними пунктами, об’єктами промисловості і транспорту – 3%, малопродуктивні і непродуктивні землі (болота, пустелі і території з екстремальними кліматичними изотермами) – 28%.
Таким чином, сільськогосподарські угіддя (рілля, сади, плантації, луки і пасовища) становлять лише 36% земельного фонду (4,8 млрд. Га) і їх збільшення в останні роки хоч і тривати, але повільно. За величиною сільськогосподарських угідь серед країн світу виділяються Китай, Австралія, США, Канада, Росія. У структурі сільськогосподарських угідь площа ріллі становить 28% (1,3 млрд. Га), пасовищ – 70% (3,3 млрд. Га), багаторічних насаджень – 2%.

У міру зростання населення забезпеченість сільськогосподарськими землями знижується: якщо в 1980 р на душу населення світу доводилося 0,3 га ріллі, то в 2011 р – 0,24 га. У Північній Америці на душу населення припадає 0,65 га орної землі, Західній Європі – 0,28 га, Зарубіжної Азії – 0,15 га, Південній Америці – 0,49 га, Африці – 0,30 га. Великі контрасти і між країнами (див. Табл. 12.3).

Зменшення земельних ресурсів як загальносвітова тенденція відбувається за рахунок відторгнення продуктивних земель під підприємства, міста та інші населені пункти, розвитку транспортної мережі. Величезні площі оброблюваних земель втрачаються в результаті ерозії, засолення, заболочування, опустелювання, фізичної і хімічної деградації. За даними ФАО загальна площа потенційно придатних земель для землеробства в світі складає близько 3,2 млрд. Га. Однак для включення в сільськогосподарське виробництво цього резерву потрібно колосальне вкладення праці і коштів.

У розвинених країнах переважає приватне землеволодіння. Велика частина земельного фонду знаходиться в руках великих землевласників (фермерів і компаній) і здається в оренду. Для країн, що розвиваються характерна різноманітність форм земельних відносин. Це і велике поміщицьке землеволодіння, приватна, іноземне, общинні землі, орендовані, є малоземельні і безземельні селянські господарства. В цілому в світі домінує приватна форма землеволодіння, однак значна частка селянських господарств (28%) не має власної землі і змушена її орендувати.

...
ПОДІЛИТИСЯ: