Проблема вимірювання часу

Незалежно від розуміння сутності часу необхідність вимірювання часу в практичних цілях виникла у людства дуже давно. Давньоєгипетські і вавилонські жерці визначали час з великою точністю, вимірюючи рух планет і зірок по небесному склепіння (рис. 37). Правда, таким чином можна було точно вимірювати тільки великі проміжки часу, співмірні з роками. Найменшою одиницею часу, яку можна було вимірювати по руху Сонця, були добу (день). Для більш точного визначення часу добу ділили на годинник. Однак оскільки довжина світлового дня неоднакова в різний час року, то й години мали різну тривалість. У деяких народів добу ділилися на 12 денних і 12 нічних годин. Природно, що влітку денні години виявлялися триваліше нічних, а взимку – навпаки.
У всіх випадках виміряти час можна тільки за допомогою якогось руху. В якості одиниці вимірювання часу може виступати тільки періодичне рух. Воно повинно бути періодичним, т. Е. Потрібно, щоб певний стан повторювалося через певні проміжки часу. Але ми знову ловимо себе на протиріччі. Що таке «через певні проміжки часу»? Звідки береться відчуття часу? Деякі мислителі Античності й Середньовіччя вважали, що оскільки вимір часу грунтується на русі небесних світил, то цей рух і є сам час. Проте таке пояснення багатьом здавалося неприйнятним: чому час створюється тільки рухом Сонця і зірок, а не чого-небудь ще? Тому багато мислителів, такі як Аристотель, Августин і Кант, вважали, що час – це природне внутрішнє відчуття людини, воно протікає в його душі.

Засновник сучасної фізики Ісаак Ньютон стверджував, що існує два види часу:
«… Абсолютна, істинне математичний час … без жодного відношення до будь-чого зовнішнього протікає рівномірно й інакше називається тривалістю» і «відносне, здається або буденне час є … осягається почуттями, зовнішня, чинена при посередництві будь-якого руху міра тривалості, що вживається в звичайному житті ».
Однак абсолютна час у Ньютона було тільки предметом його філософських роздумів. У фізиці ж і взагалі в природознавстві використовують саме «міру тривалості», яка «скоюється при посередництві руху» та відповідно до правил наукового методу повинна бути виміряна.
Перевірте свої знання
1. Якими способами користувалися в давнину для вимірювання часу?
2. Що говорили про час Аристотель і Августин?
3. Який парадокс лежить в основі міркувань про машину часу?
4. Які два часу розрізняв Ньютон?
5. Згадайте, коли час у вашому житті тяглося особливо довго; швидко летіло. З чим це було пов’язано? Що у зв’язку з цим можна сказати про суб’єктивність сприйняття часу різними людьми в різний час?

Посилання на основну публікацію