Країна міст — Київська Русь

Давньослов’янська держава була заснована в IX столітті, коли князь Олег об’єднав під своєю владою два найбільших міста: Київ і Великий Новгород. Крім цих стовпів Стародавньої Русі, налічувалося ще 24 міста. Варяги, що ходили через цю територію, називали Русь Гардарика або Країною міст.

Як виникали міста на Русі

Слов’яни традиційно жили в поселеннях, які були надійно захищені глибокими ровами і високим дерев’яним парканом – частоколом. Жити в таких укріплених селищах було безпечно, адже в окрузі водилося чимало розбійників і диких звірів. Поселення поступово збільшувалися, розросталися і перетворювалися в міста.

Перш за все, російське місто – фортеця, надійно укріплена від несподіваних нападів. Саме в цьому була головна відмінність міста від сільської місцевості.

У центрі кожного великого міста знаходився Дитинець або Кремль – найбільш укріплена частина, в якій знаходилися хороми князя або місцевої знаті, а також найголовніша міська церква.

Навколо Кремля розростався так званий «посад» – частина міста, в якій жили і працювали торговці, робітники, ремісники та інший люд. На торговій площі завжди було дуже жваво і шумно.

Стародавній Київ

Справжньою перлиною Стародавньої Русі була його столиця – Київ, місто великих князів. Він розташовувався на перетині багатьох торгових шляхів, що мали велике значення. Немов промені, вони виходили від Києва в усі сторони світу. До дніпровським пристаней завжди причалювали великі флотилії і поодинокі човни.

Далеко за межами столиці давньоруської держави йшла чутка про її красу. І це не дивно, адже кожен князь хотів зробити її ще кращою. Мандрівники часто порівнювали Київ з не менш величним Константинополем.

По всьому периметру Київ був оточений високими міцними стінами. Опинитися в місті можна було, тільки пройшовши через єдині ворота – Софійські, які надійно охоронялися і вдень, і вночі. За ними знаходилися дерев’яні будинки з різьбленими прикрасами і кам’яні палаци, церкви з дзвіницями, центральна площа.

Найвеличнішим будовою Стародавнього Києва став Софійський собор, споруджений в першій половині XI століття. Він уособлював собою мудрість християнського вчення і, за задумом його творців, повинен був зміцнювати християнство на Русі. Собор лише дивом уцілів до наших днів, переживши численні ворожі навали, розграбування і руйнування.

Древній Новгород

На півночі давньоруської держави, на берегах Ільмень-озера був споруджений славне місто – Великий Новгород. Розташований посеред топей і озер, він був надійно захищений від ворогів самою природою.

Як і Київ, розташовувався Новгород на перетині жвавих торгових шляхів. Місцевим жителям було не звикати чути на вулицях міста іноземну мову: аж надто багато тут було іноземних торговців різними товарами.

У Новгороді жив привілейований клас – бояри, а також куци і ремісники. Серед останніх особливою майстерністю виділялися:

  • зброярі – майстри з виготовлення різної зброї;
  • кожум’яки – фахівці з вироблення шкіри;
  • ювеліри – майстри з огранювання дорогоцінних каменів і створення прикрас.

Справжньою гордістю Великого Новгорода став Новгородський Кремль. Аж до ХIV століття його називали Дитинець, оскільки на його території жила дружина – княже військо. Дружинників часто називали «дітьми», звідси і повелося назва цього укріплення.

Що ми дізналися?

При вивченні доповіді на тему «Країна міст» за програмою навколишнього світу (4 клас) ми з’ясували, як виникали давньоруські міста, за яким принципом вони будувалися. Також ми дізналися, що в Давньоруській державі найбільше значення мали два великих міста: Київ і Великий Новгород.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Реактивний рух