Ідеї ​​коеволюції

Ідеї ​​і поняття біологічного еволюціонізму давно стали надбанням загальної культури, давно використовуються в самих різних областях наукового знання. Тепер відбувається проникнення в культуру такого поняття, як коеволюція. Коеволюція – це процес взаємного пристосування видів, це кореляції між сприймається і інформіруемой системами. В екології процес коеволюції розглядався як «виклик» і «відповідь». Аналіз результатів розвитку дозволив зробити висновок про наявність двох видів коеволюції: мутуалістіческіе і немутуалістіческой.
Коеволюція природи і суспільства – це область дослідження як природних, так і гуманітарних наук, це підтверджується сучасними концепціями глобального еволюціонізму. Коеволюція – це зв’язані, взаємообумовлені зміни системи або частин всередині цілого [18]. Будучи біологічним за походженням, пов’язаним з вивченням спільної еволюції різних біологічних об’єктів і рівнів їх організації, поняття коеволюції нині виявляється включеним в обговорення гранично широких питань буття і доль людства. Поняття коеволюції і самоорганізації пов’язані між собою, взаємодоповнюють, але не замінюють один одного. Самоорганізація має справу зі структурами, станом системи, з переходом системи в нову якість, а коеволюція – з відносинами між системами, з кореляцією еволюційних змін. Проблемі коеволюції присвячена робота Є. М. Родіна [19], де він пише, що спряженість еволюційних змін виконує подвійну функцію – збереження цілісності системи та участі у становленні нової цілісності.
В даний час парадигма коеволюції дозволяє по-іншому представити еволюційні процеси на таких полярних рівнях, як молекулярно-генетичний і біосферний. Ідея коеволюції дає можливість більш чітко і системно усвідомити зміни, що відбуваються в розумінні регулятивов, що визначають характер людської діяльності.
На сучасному етапі еволюційне вчення бачить своє головне завдання в тому, щоб на основі поглибленого пізнання механізму еволюційних процесів передбачати конкретні можливості еволюційного перетворення і, як можливість при необхідності, управляти еволюційним процесом.

Посилання на основну публікацію