Юриспруденція як наука

Поняття та ознаки юриспруденції

Юриспруденція представляється спеціалізованої галуззю знань в суспільствознавчої області. Якщо суспільствознавство є наукою про суспільство в цілому, то правознавство є системою знань в області держави і права. Сама термінологія «правознавство» є протилежною термінології «юриспруденція».

Термін «юриспруденція» виник в давньоримському державі в кінці 4 – початку 3 століття до нашої ери ( «jurisprudentia» в перекладі в латинського мови-знання права), зараз вживається в наступних значеннях:

  • науки про державу і право, тобто в образі юридичної науки, по-іншому – теоретичної життєдіяльності у галузі права;
  • професійної діяльності практичного характеру юриста, наприклад, судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, адвоката і т.п.

Юридична наука є системою знань про об’єктивні властивості держави і права в їх понятійному юридичному вираженні і розумінні, про загальні і роздільних закономірності освіти, розвитку і функціонування держави і права в їх структурному різноманітті.

Юриспруденція як наука

У сукупності суспільних наук юриспруденція виступає в формі єдиної галузі знань, її предметом вивчення представлено держава і право. Дана галузь знань представлена ​​системою взаємно пов’язаних юридичних наук, яка по областях застосування може бути диференційована на цикли наук:

  • теоретично-історичні науки, що включають в себе теорію держави і права; історію держави і права та ін .;
  • державні науки, що включають в себе конституційне право; адміністративне право та ін .;
  • цивільні, що включають в себе громадянське право; громадянський процес; сімейне право та ін.);
  • криміналістичні, що включають в себе кримінальне право; кримінальний процес та ін.

На окремому місці розташовуються науки такі, які займаються реалізацією права, відносинами між державами – міжнародне право, а також науки, які займаються вивченням права і держави інших країн.

Кожна з перерахованих наук є юридичною, має власний предметом і методами вивчення. Разом вони утворюють поняття «юриспруденція». Якщо предмет юриспруденції в цілому представлений поняттям права у всіх сенсах його теоретичного пізнавального прояву і відображення, то предметом будь-якої окремої юридичної науки як ланкою предмета юридичної науки в цілому – це один з аспектів поняття права, якась конкретна частина юридичної дійсності. Можна зробити висновок що, юриспруденція – єдина і одноразово диференціювання наука.

Держава і право своїм розвитком впливають на юридичну науку, яка безперервно збагачується. Утворюються нові або переформовуються вже існуючі правові інститути і явища, прикладом цих явищ і інститутів є: іпотека, застава, приватизація, комерціалізація, траст тощо Створюються нові Суб’єкти права, такі як, банк, акціонерне товариство, комерційна структура і т.д. Розростаються галузі цивільного обороту. Зростати ють права громадян. Все це стимулює появу на дереві юридичного знання нових наукових напрямків.

У розвитку юридичного пізнання момент новизни надійно переплетений з моментом спадкоємності. Нова форма в юриспруденції приходить на зміну застарілої. Одноразово затримуються і приймаються практично науково-значущі результати, які набувають нові власності на вищому щаблі розвитку.

Науково-технічний прогрес, спеціалізація научнихпознаній, зміни в тих чи інших суспільних процесах зумовили появленіекосміческого, атомного, комп’ютерного права. Несприятливе становище навколишнього середовища підштовхнуло наукову спільноту до розробки природоохоронного (екологічного) права. Соціальні економічні зміни в суспільстві, які зв’язуються з активним прогресом в області ринкових відносин, підвели до виділення підприємницького, податкового, банківського права.

Юриспруденцію як систему юридичних наук можна показати через структуру – внутрішній поділ на базові види (групи) наук, які знаходяться у взаємозв’язку:

  • теоретико-історичні, сюди включаються: теорія держави і права; загальна і вітчизняна історія держави і права; історія вчень про державу і право;
  • галузеві, сюди включаються: конституційне, цивільне, карне, трудове, сімейне, адміністративне, фінансове, екологічне, комерційне галузі права та ін .;
  • міжгалузеві, сюди включаються: кримінологія; прокурорський нагляд; організація правосуддя;
  • спеціалізовані прикладні, сюди включаються: криміналістика; судова медицина; судова психологія; судова бухгалтерія та ін. Прикладні науки завжди є комплексними. Для вирішення юридичних питань вони звертаються до положень і висновків як юридичних, так і іншим наук, наприклад, таких як: фізика, хімія, загальна теорія статистики; медицина та ін .;
  • науки, які вивчають публічне і приватне міжнародне право, конституційне право зарубіжних країн та ін.

У складі юриспруденції історично склалися першими галузеві науки. Теоретико-історичні науки утворилися в результаті вивчення закономірності правової дійсності, теоретичної сукупністю державно-правових знань, які були придбані протягом всієї історії.

У наш час застосовуються результати досягнень усього періоду історії в області вивчення права, закону і держави. Юриспруденція знаходиться в стані зростання і активного розвитку, що пов’язано зі зрозумілими умовами – переходом до ринкових відносин, суверенізацією України, утворенням нових образів мислення, концептом основи яких представлені права людини.

Основне призначення юриспруденції (юридичної науки України) – бути науковим орієнтиром для практик державного і правового побудови на базисі пізнання і усвідомлення відповідних суспільних явищ і процесій. Юридична наука в сучасній Україні заснована на досягненнях і досвіді української юриспруденції, а так же юриспруденції інших країн, на ідеологіях, цінностях прав і свобод людини і громадянина, величі права і соціально-правової державності.

ПОДІЛИТИСЯ: