Види цивільного судочинства і стадії цивільного процесу

Вид цивільного судочинства – це визначається специфікою і характером підлягає захисту матеріального права або інтересу процесуальний порядок порушення, розгляду та вирішення цивільних справ.

Присутність в цивільному процесі декількох видів судочинства пов’язано з тим, що на розгляд суду надходять справи, які мають суттєві матеріально-правові відмінності.

Так як цивільне процесуальне право регламентує порядок судового захисту різних прав і інтересів, то матеріально-правова сутність справ в деяких випадках впливає на порядок їх розгляду і вирішення.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає справи позовного провадження і справи непозовного провадження.

Основним видом судочинства виступає позовне провадження. За допомогою нього розглядаються справи по спорах, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових та інших правовідносин. Правила позовного провадження мають загальну природу для цивільного судочинства по всіх справах.

Процес по непозовного видів судочинства реалізується також за загальними правилами, але з певними вилученнями і доповненнями, які встановлені спеціальними нормами для непозовного справ.

Згідно зі статтею ЦПК України до непозовного видів судочинства відносять справи, які виникають з публічних правовідносин. Наприклад, справи за заявами громадян та організацій, прокурора з приводу оскарження нормативно-правових актів повністю або частково, справи про захист виборчих прав і т.д.

Участь держави в особі її органів та посадових осіб у справах, які виникають з публічних правовідносин, зумовлює специфіку порядку розгляду і вирішення даних справ.

Суд також розглядає ті справи, в яких відсутній спір про право. Суд захищає охоронювані законом інтереси осіб, визначаючи в судових рішеннях певні юридичні факти, правовий стан особи і т.д.

Згідно зі статтею ЦПК України до непозовного видів виробництв також відносять наказне судочинство, тобто виробництво по безперечним вимогам. Наприклад, в рамках наказного виду судочинства вирішуються вимоги, які засновані на нотаріально засвідченої угоді.

У цивільно-процесуальному кодексі до непозовного відносять нові види судочинства:

– судочинство у справах про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів;

– судочинство у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів;

– судочинство у справах про визнання і приведення у виконання рішень іноземних судів та іноземних третейських судів.

Діяльність суду з розгляду і вирішення цивільних справ реалізується в рамках визначеної послідовності і по стадіях.

Стадія цивільного процесу являє собою сукупність процесуальних дій, які спрямовані до однієї з найближчих цілей: прийняття заяв, підготовка справи до судового розгляду і т.д.

На першій стадії відбувається порушення справи. Дана стадія реалізується за допомогою подачі позовної заяви, скарги або заяви. Справа відкривається після прийняття суддею заяви до провадження.

Далі йде друга стадія, на якій відбувається підготовка справи до судового розгляду. Мета даної стадії полягає в тому, щоб створити умови для своєчасного і справедливого вирішення справи в одному судовому засіданні.

Третя стадія процесу передбачає судовий розгляд справи. На даній стадії в судовому засіданні справу вирішується по суті, що зазвичай супроводжується винесенням рішення.

Четверта стадія передбачає оскарження і опротестування рішень і ухвал суду, які не набрали законної сили (апеляція або касація).

До вступу судового акту в законну силу особи, які беруть участь у справі (сторони та треті особи), мають право на його оскарження у вищій судовій інстанції.

Однак в окремих випадках особи, які брали участь у справі, знаходять постанову суду неправильним після набрання ним законної сили, і з цієї причини просять суд його перевірити і переглянути.

У подібних випадках з’являється стадія цивільного процесу по перегляду рішень, ухвал і постанов суду, які вступили в законну силу, що відбувається в порядку нагляду.

У законодавстві передбачена й інша стадія процесу: перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов, які вступили в законну силу. Дана стадія на практиці трапляється рідко і тільки у випадках, коли справа розглядалася без урахування істотних обставин, які не були і не могли бути відомі в той час суду або заявнику, а також при скасуванні вироку або рішення, яке стало підставою для прийняття судового акта.

зав

Посилання на основну публікацію