Унітарна форма держави

Форма державного устрою являє собою елемент форми держави, який характеризує внутрішню структуру держави, його територіальний поділ, передбачає відносини органів влади з його складовими частинами.

Форма державного устрою покликана показати:

  • Частини внутрішньої структури держави,
  • Взаємовідносини органів влади,
  • Система побудови відносин між центром і регіонами,
  • В якій формі виражаються національні інтереси.

Поняття і історія виникнення унітарної держави

Унітарна держава (лат. «Єдиний», «один») – це форма устрою держави, згідно з яким його складові одиниці є адміністративними частинами і не є державними утвореннями.

На відміну від федерації, дана форма державного устрою має єдину правову систему, Конституцію і єдині вищі органи влади. У сучасному світі практично всі суверенні держави є унітарними.

Разом з виникненням держави виникла і унітарна форма устрою держави, тобто є найпершою з усіх форм. Всі стародавні держави були унітарними. Як приклад можна привести Римську імперію, імператорські Японію і Китай, середньовічну Європу. Внаслідок розвитку гуманізму і освіти з’явилися інші форми державного устрою.

Після закінчення другої світової війни склалося два напрямки по зміні територіальних поділів. Створилися великі одиниці, які охоплювали кілька регіонів – областей. Створювалися вони шляхом угод, з метою економічно вигідною координації різних частин країни. Другий напрямок тісно пов’язане з досвідом США, де створені спеціальні округу, управління якими спеціалізовано.

Ознаки унітарної держави

До даних ознаками слід відносити:

  • Єдині вищі владні органи для всієї країни,
  • Єдиний нормативно-правовий акт, положення якого є верховенство,
  • Єдина система законодавства,
  • Єдина грошова валюта,
  • Наявність єдиного громадянства,
  • Чи не суверенність складових частин держави.

Види унітарної держави

Вчені виділяють:

  • Унітарні держави з автономіями (Данія, Фінляндія),
  • Унітарні держави без автономій (Швеція, Ірландія, Болгарія),
  • Децентралізовані держави (що складаються з самостійно керованих регіонів – Іспанія, Італія).

Унітарна держава може бути децентралізованим і централізованим. Цей поділ залежить від

  • Обсягу повноважень, які надані складовим одиницям країни,
  • Характеру відносин між місцевими та вищими органами влади.

Централізованим держава вважається в тому випадку, якщо на чолі місцевого управління стоять посадові особи, які призначені з центрального апарату. Децентралізовані держави місцева влада обираються населенням і мають широкі повноваження щодо вирішення питань місцевого значення.

Таким чином, унітарній формі держави притаманні такі властивості:

  • Однорідність і єдність території,
  • Відсутність держави всередині держави,
  • Поділ країни відбувається виходячи з адміністративно-територіального поділу,
  • Єдина конституція, яка діє на території всієї країни,
  • Струнка система законодавства,
  • Немає політичної самостійності у складових одиниць,
  • Єдині вищі органи держави,
  • Однопалатна структура парламенту,
  • Підпорядкування влади суб’єктів центральної влади,
  • Наявність єдиного громадянства в усій країні,
  • Єдина грошова валюта.
ПОДІЛИТИСЯ: