Правова культура суспільства

Загальна характеристика правової культури суспільства

Правова культура суспільства виступає невід’ємною частиною культури в цілому, яку в сучасній антропології прийнято визначати як сукупності створених людиною благ. Вчені-соціологи пропонують розуміти під культурою суспільства сукупність сформованих духовних цінностей. У філософії культура визначається через призму сформованого історично рівня розвитку суспільства, а також творчих сил і здібностей його окремих членів і т.д.

Зі сказаного вище ми можемо зробити висновок про виняткову складність відповідного явища і численності підходів до його визначення. При цьому правова культура суспільства, будучи елементом загальної культури також характеризується наявністю ряду характерних сутнісних і структурних особливостей.

У найбільш загальному вигляді правова культура суспільства може бути визначена наступним чином:

Правова культура суспільства – це якісна характеристика суспільства, що відображає ступінь розвитку основних елементів правової системи: законодавства, правозастосування та суспільної правосвідомості.

Альтернативним визначенням правової культури, в рамках якого долається певний формалізм і робиться акцент саме на культурну цінність даного явища виступає визначення, в рамках якого правова культура суспільства визначається наступним чином:

Правова культура суспільства – це сукупність внутрішніх спонукань, уявлень індивідів і наявних в суспільстві уявлень про необхідність дотримання правових приписів, забезпечення режиму законності і правопорядку, що базуються на правовій свідомості.

Правова культура відіграє вкрай важливу роль в суспільному житті, оскільки в силу особливостей психіки людей, найбільшу ефективність для забезпечення регулювання їх поведінки та її напрямки в вірне, з точки зору суспільної моралі і моралі русло, набуває такий вплив, при якому необхідні правила поведінки усвідомлюються і приймаються людиною, а відповідне поведінки реалізується в результаті власного вибору, а не зі страху бути залученими до того чи іншого виду юридичної відповідальності.

Іншими словами, дослідження показують, що та чи інша людина не робить протиправних дій в більшій мірі не тому, що передбачає відповідне покарання, а саме тому, що сам вважає цей вчинок негідним, небезпечним, таким, що суперечить життєвим принципам, системі цінностей і т.д. Отже, правова культура суспільства стосовно забезпечення об’єктивно необхідною регламентації суспільних відносин і стимулювання правомірної поведінки володіє набагато більшим значенням, ніж кількість встановлених нормами чинного законодавства заборон або суворих заходів юридичної відповідальності.

Таким чином, вкрай важливим для забезпечення правопорядку і режиму законності в суспільстві представляється планомірне підвищення рівня правової культури.

Елементи і структура правової культури суспільства

З огляду на складності та багатоаспектності такого явища, як правова культура суспільства, різними є і складові її елементи, як приклади яких можуть бути названі:

  • певні моделі правового мислення і сприйняття правової дійсності;
  • ступінь поваги норм права членами суспільства
  • рівень поінформованості населення про тих нормативно-правових приписах, які актуальні на поточному етапі історичного розвитку держави;
  • рівень якості та ефективності процесів правотворчості та правозастосування;
    результати правової діяльності у вигляді духовних і матеріальних благ, створених людьми (закони, системи законодавства, судова практика і т.д.);
  • і т.д.

При цьому незважаючи на численність наведених вище елементів правової культури суспільства (перелік яких не є вичерпним), всі вони можуть бути згруповані в чотири ключові елементи структури правової культури суспільства:

  • Рівень правосвідомості;
  • Стан законності в суспільстві;
  • Ефективність законотворчості;
  • Стан юридичної практики і правозастосування.

Підвищення правової культури суспільства

Як було зазначено вище, виключно важливим завданням держави, яка прагне до побудови правової демократичної суспільства, виступає підвищення правової культури відповідного суспільства. При цьому основними напрямами впливу для цілей реалізації зазначеної вище завдання можуть бути названі:

  • Широке інформування громадян країни про актуальні нормативно-правових приписах, що мають ключове значення для відстоювання базових громадянських інтересів;
  • Демонстрація зразків і ідеалів до досягнення яких в плані вдосконалення законності і правопорядку необхідно прагнути сучасному суспільству, в тому числі за допомогою демонстрації конкретних прикладів рівня розвитку правової культури суспільства в зарубіжних державах;
  • Вплив через осіб, які отримують професійне освіти шляхом, з одного боку, підвищення правової грамотності, а з іншого – наочного переконання в цінності права і його необхідності для забезпечення охорони прав і свобод людини від будь-яких форм сваволі.

У справі підвищення правової культури суспільстві важливе значення має діяльність, по так званому правовому вихованню:

Правове виховання – це цілеспрямоване планомірне вплив на свідомість і культуру поведінки членів суспільства, метою яких виступає вироблення у широких верств населення шанобливого ставлення до права і звички добровільного дотримання його приписів.

При цьому, очевидно, що правове виховання з урахуванням характеру і особливостей, в тому числі політичного режиму в державі, може проводитися різними способами. Однак, найбільш ефективний результат правового виховання досягається тоді, коли індивід свідомо засвоює ключові правові положення.

ПОДІЛИТИСЯ: