Порушення міжнародного права

Сутність міжнародного права

Міжнародне право – розглядає взаємодію держав і регулює їх взаємовідносини на основі прийнятих національних і міжнародних правових норм.

Предметом міжнародного права є розгляд взаємодії держав і міжнародних організацій, його об’єктом – відносини між країнами і міжнародними організаціями, які взаємодіють з питань, що стосуються їх інтересів.

Метод міжнародного права полягає в примусі або в загрозі силового примусу для дотримання тих чи інших міжнародних домовленостей укладених країнами.

Соціальна сутність міжнародного права полягає в тому, що підтримує мирні відносини між країнами, тим самим сприяючи загальному розвитку держав, їх економіці, культурі, роззброєння, зниження кількості військових конфліктів.

Міжнародно-правова відповідальність

За порушення міжнародного права слід міжнародно – правова відповідальність.

Міжнародно-правова відповідальність означає, що зробив протиправні дії і порушив тим самим прийняті домовленості повинен компенсувати завдану їм шкоду.

Найбільш яскравим і показовим прикладом є порушення міжнародного гуманітарного права.

Міжнародне гуманітарне право – це захист населення в ході бойових дій і виникли збройних конфліктів за допомогою певної групи юридичних правових норм, розроблених і прийнятих світовою спільнотою.

Основними джерелами міжнародно – гуманітарного права, в яких вказується відповідальність країн за свої дії можна вважати прийняті в різні роки Женевські Конвенції, в яких обговорювалися умови поводження з отримали поранення, військовополоненими і з цивільним населенням.

Одним з останніх документів такого роду є доповідь, прийнятий в 2001 році Комісією міжнародного права на 53 сесії Генеральної Асамблеї ООН. Згідно з цим міжнародним документом під назвою «Тексти проектів статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння» наводилися в порядок правові норми, в яких говорилося про відповідальність кожної з країн за свої діяння.

Міжнародно-правова відповідальність регулюється подотраслью міжнародного права – правом міжнародної відповідальності.

Варто сказати, що держави несуть відповідальність за свої дії згідно з приписом принципом, що означає, що прийняті сторонами угоди має дотримуватися без обману з боку будь якої держави.

За порушення норм міжнародного гуманітарного права будь-яка країна несе відповідальність перед своїми сусідами і міжнародним співтовариством. До таких порушень відносяться:

  • Протиправні дії, які скоїли органи держави, використовуючи при цьому і військові сили.
  • Порушення, які вчинили особи або якісь освіти виконували роботу деяких елементів державної влади за завданням іншої держави.
  • Протиправні дії вчинені як певними особами так і організованими групами, які працювали під прямим початком керівництва своєї держави.
  • Протиправні дії, які скоєно певними особами або організаціями і про яких держава знає і розглядає їх діяння як свої власні.
  • Крім того країна може нести відповідальність якщо воно не зробило належних дій щодо запобігання прийнятих норм міжнародного права і не вжило заходів щодо покарання осіб та організацій причетних до скоєних злочинів.

Міжнародно-правова відповідальність фізичних осіб за порушення норм міжнародного гуманітарного права

Одним з головних принципів міжнародного гуманітарного права є особиста відповідальність за його порушення. Дане положення вперше було сформульовано в Статуті Нюрнберзького трибуналу.

Нюрнберзький трибунал був створений в 1945 році за Угодою між союзниками у Другій Світовій війні – СРСР, США, Великобританією і Францією.

На Нюрнберзькому трибуналі були сформульовані наступні принципи, що стосуються індивідуальної відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права:

  • Злочини проти миру. Це означає нести відповідальність за планування, підготовку і початок військових дій, або участь в таких діях, порушуючи тим самим міжнародні угоди і домовленості.
  • Військові злочини, що порушують міжнародне гуманітарне право. До даних злодіянь відносяться злочини, які носять характер насильницьких і систематичні непорядні дій по відношенню до мирного населення. Прикладом служить відведення в рабство, знущання над військовополоненими та цивільним населенням. Також до таких злочинів належать і цілеспрямоване і безглузде руйнування населених пунктів, міст, сіл.
  • Злочини проти людства. До таких злочинів належать: вбивства, винищування, поневолення, заслання та інші звірства, які були вчинені щодо мирного населення до або під час війни, або переслідування за політичними, расовими або релігійними мотивами.

До таких злочинів також відносять геноцид – як цілеспрямоване винищення певної групи населення згідно деяким расовим, національним і релігійним уявленням.

Подібні злочини можуть відбуватися як в мирний, так і у воєнний час. Учасники та організатори подібних діянь «Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього» прийнятої в 1948 році не мають права притулку і повинні видаватися для судових розглядів і винесення вироку.

Міжнародний тероризм також є одним з поширених видів міжнародного злочину.

Це злочин має такими специфічними рисами – готується теракт на території однієї країни, а сам злочин скоюється вже в іншій державі. При цьому злочинець ховається у володіннях іншої країни, в зв’язку, з чим виникає питання про видачу.

Торгівля і поширення наркотичних і психотропних препаратів також є міжнародним злочином і карається відповідно до прийнятих міжнародними та національними правовими нормами.

Згідно з прийнятими міжнародними документами, зокрема Конвенції про психотропні речовини підписаної в 1971 р, держави самостійно визначали законодавчі норми, що карають за порушення проголошених правил.

До міжнародних злочинів також відноситься:

  • торгівля людьми – продаж в рабство чоловіків, жінок, дітей переслідується міжнародними органами. З 1999 року ведеться світова програма по боротьбі з работоргівлею.
  • підробка грошових знаків – згідно з прийнятими постановами, держави беруть на себе обов’язки по викоріненню і припинення злочинної діяльності пов’язаної з підробкою грошових коштів.
  • піратство – як незаконне захоплення будь-яких транспортних засобів на морі і в повітрі з метою вилучення незаконного прибутку також переслідується міжнародним і національним законодавством і вважається одним з видів міжнародного злочину.
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Наслідки бюрократії