Функції права: поняття та види

Функції права представляють собою основні шляхи його впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування та гармонізації.

Розгляд функцій права дозволяє усвідомити соціальне призначення права в побудові суспільства.

Ключове призначення права полягає в забезпеченні правопорядку, в чому зацікавлені всі суб’єкти суспільства. Право дозволяє забезпечити узгодженість, організованість і стійкість в процесі функціонування суспільства.

Функції права прийнято розглядати в двох площинах в залежності від способу освітлення: в спеціально-юридичних (вузьких) або в загально (більш широких) рамках.

При широкому підході прийнято виділяти такі функції права:

– економічна: право при встановленні «правил гри» в економічній площині закріплює різні форми власності, упорядковує виробничі відносини і т.д .;

– політична: право у власних нормах встановлює політичний лад суспільства, механізм функціонування та розвитку держави, регламентує діяльність політичних суб’єктів і т.д .;

– виховна: право виробляє специфічне педагогічне вплив на індивіда за допомогою формування у нього мотивів для правомірної поведінки;

– комунікативна: право як інформаційна система виступає формою зв’язку між суб’єктом і об’єктом управління, специфічним посередником між законодавчими органами і суспільством.

На спеціально-юридичному рівні право реалізує регулятивну і охоронну функції.

Регулятивна функція має первинним значенням. Ця функція права сприяє розвитку найбільш цінних і корисних для суспільства соціальних зв’язків. Реалізації цієї функції зазвичай сприяють правові стимули, до числа яких можна віднести заохочення, пільги, рекомендації і т.п. Вони допомагають людині задовольнити свої потреби і інтереси, сприяючи реалізації його активності та підприємливості.

До форм виконання регулятивної функції можна віднести:

– встановлення юридичних фактів в гіпотезах юридичних норм;

– визначення і трансформація правового статусу суб’єктів права;

– закріплення в законах заохочень, пільг і т.д .;

– виявлення моделей побудови правовідносин.

Охоронна функція здійснюється за допомогою правових обмежень (заборон, обов’язків, покарань і т.п.) і має вторинним властивістю. Вона спричинена регулятивної функції. Охоронна функція забезпечує її реалізацію, оскільки охорона і захист починають працювати при порушенні нормального розвитку соціальних відносин. Подоланню виникаючих перешкод сприяють правові обмеження, які охороняють і захищають інтереси людини.

Охоронна функція права спрямована на захист основоположних цінностей, яких слід віднести життя, здоров’я, свободу, честь, власність, безпека і т.д.

До форм реалізації охоронної функції права відносять:

– встановлення обов’язків, заборон, запобіжних заходів і примусу;

– фіксацію негативних санкцій у вигляді покарань і процедури їх здійснення.

Регулятивна і охоронна функції знаходяться в тісній взаємодії і органічно доповнюють один одного.

Право за своєю природою націлене на усунення свавілля, безконтрольності в поведінці окремих індивідів і їх груп, а також свавілля держави по відношенню до своїх громадян.

Таким чином, право реалізує свої функції через вплив на різноманітні суспільні відносини за допомогою комплексу юридичних засобів, що і дозволяє йому виконувати своє призначення.

Посилання на основну публікацію