Функції, цілі та завдання юриспруденції

Цілі і завдання юриспруденції

Юриспруденція є різновидом соціальної діяльності, яка спрямована на врегулювання, підтримку і виконання охоронних заходів по відношенню до суспільних відносин і властивими їй правовими (специфічними) методами і засобами.

Сучасному словник іншомовних слів тлумачить поняття «юриспруденція» в наступних значеннях:

  • правознавство, сукупність наукових концептів про право;
  • практична діяльність професійних юристів, рішення судових органів.

Подібне визначення юриспруденції так само міститься в п’ятому виданні Юридичної енциклопедії.

Перш за все, необхідно розуміти, що юриспруденція – це право; знання про право; соціальна діяльність на базисі знань про право.

Право представляється явищем складним і багатогранним, що має багатющу понятійне відображення. Наука сформувала поняття «право»: в загальному соціальному сенсі, як моральне право, право народів; в спеціально-юридичному сенсі, як юридичний інструмент, який пов’язаний з державою.

Основна мета юриспруденції міститься у встановленні загального режиму законності, забезпеченні сталого правового порядку. Для того, щоб дана мета була досяжна, юристам доводиться вирішувати досить велике коло питань.

При цьому пріоритетом серед всіх питань користується захист законних прав та інтересів людини і громадянина. Тільки при успішному виконанні даного завдання можна назвати державу правовою. У зв’язку з цим зростає відповідальність за невиконання приписів Конституції Російської Федерації, за прийняття нормативно-правових актів, які суперечать основному закону країни.

Основоположними завданнями юриспруденції є:

  • розробка і подальша реалізація ефективного, тобто з кращими результативними показниками, раціонального, тобто з меншими витратами, і якісного, тобто при відсутності протиріч та інших істотних недоліків, правового регулювання найважливіших сторін життя суспільства, тобто самі права – правотворчість, правозастосування;
  • розробка і подальше використання найбільш ефективних, раціональних і якісно коштів в області подолання порушень існуючого правового врегулювання, тобто засобів попередження та усунення скоєння правопорушень – антіделіктологія;
  • спеціалізована вузівська підготовка, а так само професійна перепідготовка юристів (юридичну освіту);
  • проведення з цією метою спеціалізованих наукових досліджень – юридична наукова творчість.

Функції юриспруденції

Основними функціями юриспруденції є:

  • пізнавальна (гносеологічна) – в межах даної науки відбувається пізнання держави і права, процесії їх здійснення впливу на суспільне середовище, комплекс явищ юридичної сфери, а також формування юридичних понятійних блоків, категорій, конструкцій в образі засобів пізнання державних правових явищ і конкретні способи їх концепцій (розуміння);
  • світоглядна (методологічна) функція відбивається в пошуку, розробці, виборі підходів вивчення національних правових явищ як головна умова успішного результату наукового пошуку;
  • прогностична функція визначається виробленням прогнозів (прогнозуванні), гіпотез про способи розвитку держави і права, державно-правових явищ, саме це дає можливість улаштування міцної юридичної політики, будівництва процесій управлінських і правових методик впливів на громадську сферу життєдіяльності;
  • прикладна функція зв’язується з розробкою рекомендацій практичного характеру щодо удосконалення управлінської, правотворчої і реалізує правовий аспект діяльності;
  • виховна функція полягає у формуванні та закріпленні активної громадянської позиції, переконанні всіх громадян в значенні і ролі держави і права як благ, способів і засобів захисту інтересів особистості і як інструментів в управлінні життєдіяльністю всього суспільства, привернення уваги до негативних процесій і факторинговим компаніям в юридичній сфері життєвої діяльності суспільства, про шляхи перешкоди ім.

Юриспруденція структурована диференціацією на важливі групи, виходячи з предмета входять її наук.

В історико-теоретичну групу входять: історія держави і права; історія політичних і правових навчань; римське право; теорія держави і права.

Галузева група, що займається вивченням специфіки правового регулювання в межах однієї сфери, містить: конституційне; адміністративне; цивільне; кримінальну; цивільно-процесуальне; кримінально-процесуальне право та ін.

Міжгалузева група включає в себе: господарське право; екологічне право; криминологию; прокурорський нагляд; організацію правосуддя і інші види, які мають зв’язки з галузевими, але володіють власним предметом вивчення, пов’язаних з врегулюванням суспільних відносин в сферах, які охоплюються нормами різноманітних галузей права.

Прикладні група це: криміналістика; правова статистика; судова медицина, судова психологія.

Міжнародне право і науки, які займаються вивченням зарубіжного права включають міжнародне публічне право і міжнародне приватне право.

Всі різновиди юридичних наук, за винятком теорії держави і права, займаються вивченням окремих частин, сторін, структурних елементів однієї системи держави і права. Їх називають приватними або структурними, а їх завдання представляють виокремлення із загальної системи державно-правової дійсності конкретних сфер (сторін) з властивими йому специфічними закономірностями генези з вивченням їх в конкретній самостійності по відношенню до держави і права в цілісному якості. Всі вони спільно не в силах забезпечити пізнання держави і права в цілому, чим займається теорія держави і права, як загальна наука з методологією функцій по відношенню до інших наук юридичного спектра.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Система і галузі права