Держава в юриспруденції

Загальне поняття держави

Юридична література містить велику кількість визначень поняття «держава». Пов’язано це з тим, що держава виконує найважливіші завдання і функції, пов’язані з життєдіяльністю суспільства. Крім цього, держава – це досить складне і внутрішньо суперечливе суспільно-політичне явище, прямо і безпосередньо зачіпає інтереси таких категорій, як різні шари, класи суспільства, політичні партії та рухи. У зв’язку з цим, вирішення актуальних проблем можливе лише при дослідженні держави в конкретних історичних умовах, в його взаємозв’язках з життям суспільства (економічна, соціально-політична і духовна), з максимальним використанням минулих і справжніх народних досягнень.

Слід визначити поняття «держави»:

  • Держава є історично розвиваються явищем, його роль і значення розглядаються стосовно до конкретного історичного періоду розвитку, з використанням об’єктивних чинників, характерних для певного періоду.
  • Держава – це продукт суспільного розвитку, по відношенню до державно-організованого суспільства воно представляє основну керуючу систему.

Прихильниками марксистсько-ленінської теорії держава визначалося як організації політичної влади економічно панівного класу, для утримання в покорі одному класові інших підлеглих класів (Н.М. Коркунов, Е.Н. Трубецькой, Л. Гуміловіч).

В роботі С.С. Алексєєва міститься більш сучасне визначення держави, як особливої ​​організації політичної влади економічно пануючого класу (в соціалістичному суспільстві -трудящіеся на чолі з робочим класом), держава має спеціальний апарат примусу і надає своїм актам обов’язкову силу для населення країни.

Необхідно відзначити, що кількість визначень держави досить значно, спільним є те, що на думку вчених, будь-яка держава має вивчатися в його історичному аспекті, виходячи з певного часу.

Ознаки держави

До основних ознак держави, які відрізняють його від інших видів соціальної влади відносяться наступні:

  • Особлива публічна влада, в особі органів, які видають від імені держави закони і підзаконні нормативно-правові акти;
  • Особливий апарат управління і державного примусу;
  • Поділ населення за територіальним принципом (зовнішні кордони і внутрішнє територіальний поділ), захист інтересів населення незалежно від будь-яких факторів (релігія, класова приналежність та ін.);
  • Справляння податків для виконання державних функцій.
  • Наявність державного суверенітету;
  • Правотворчої діяльності державних органів, іншими словами – видання нормативно-правових актів (закони, укази, постанови, розпорядження та ін.), Які є обов’язковими для виконання членами суспільства.

Зазначені ознаки дають підставу визначити державу як особливої ​​форми організації політичної влади в суспільстві на певному історичному етапі розвитку, з наявністю державного суверенітету і здійсненням управління суспільством на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату).

Таким чином, виходячи з різних наукових точок зору, до сутнісної характеристиці держави виділяються наступні основні підходи:

  • здатність держави висловлювати загальнозначущі інтереси більшості (загальносоціальна сутність);
  • здатність держави представляти інтереси економічно панівного класу, окремих соціальних груп (класова сутність).

Крім цього, розглядаючи сутність держави, необхідно відзначити, що в її внутрішній зміст також входять перераховані ознаки, що відрізняють державу від таких категорій, як недержавні інститути та громадські об’єднання.

ПОДІЛИТИСЯ: