Товариства з обмеженою відповідальністю у міжнародному торговельному праві

В Європейській системі.права аналогом приватних акціонерних товариств є товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Даний вид господарського товариства був створений в кінці XIX століття в Німеччині.

Створення цієї організаційно-правової форми підприємницької діяльності пояснюється кількома причинами: по-перше, акціонерним кризою в Німеччині в 70-ті роки XIX ст., який призвів до розорення більшості німецьких акціонерних товариств; по-друге, бажанням Німеччини не відстати від інших колоніальних держав у процесі розділу колоній. Для цього необхідно було провести тонку і ефективну торговельну політику з метою встановлення економічної залежності від метрополії. Шляхом модифікації акціонерного товариства була створена правова конструкція з більшою особистою зацікавленістю учасників в діяльності товариства.

ТОВ (ньому. Gesellschaft mit beschrankter Haftung — GmBH, фр. societe a responsabilite limitee, S. R. L.) — це господарське товариство, засноване двома або більше особами, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Учасники ТОВ не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості внесених ними вкладів.

Розмір частки кожного учасника дає йому право:

— на отримання дивідендів, виплачуваних із прибутку товариства;
— участь в управлінні товариством;
— отримання майна при ліквідації товариства після розрахунків з кредиторами.

У назві ТЗОВ повинні містити найменування суспільства і слова «з обмеженою відповідальністю».

ТОВ, як правило, складається з двох і більше учасників (у Франції, наприклад, можуть створюватися підприємства з обмеженою відповідальністю з одним учасником L enterprise unipersonelle aresponsibilite limite, EURL).При великому числі учасників ТОВ зазвичай перетворюється в акціонерне товариство. Наприклад, у Франції число учасників ТОВ не повинно перевищувати 50.

Установчими документами ТОВ є установчий договір, підписаний засновниками, і статут. Допускається підписання договору довіреною особою учасника товариства, якщо це правомочність встановлено або посвідчена в нотаріальному порядку.

У статутних документах повинні міститися:

—найменування (повинно містити предмет діяльності, або імена всіх членів суспільства, або, принаймні, одного з них із зазначенням на наявність відносин суспільства. Імена інших осіб як членів товариства можуть не вказуватися);
— місце знаходження;
— цілі діяльності;
— порядок управління товариством, їх компетенція керівних органів (управителем може бути лише фізична особа, що володіє повною дієздатністю. Керуючі представляють інтереси товариства в суді і поза судом. Вони повинні виражати своє волевиявлення у формі, визначеній в установчих документах, і ставити свій підпис від імені товариства. Якщо в установчих документах це не визначено, то ці дії роблять всі керуючі спільно);
— розмір статутного фонду (якщо робиться майновий внесок, то предмет такого внеску і розмір паю, до якого він відноситься, повинні бути встановлені в установчому договорі);
— розмір частки кожного учасника (при установі суспільства учасник не може мати кілька паїв у капіталі);
— порядок внесення вкладів;
— порядок прийняття рішень;
— питання реорганізації, ліквідації та ін.

Якщо діяльність товариства обмежена певним терміном або члени товариства крім своєї участі в основному капіталі несуть по відношенню до товариству інші обов’язки, то ці відомості повинні бути зафіксовані в договорі про заснування товариства.

Вищим органом управління ТОВ є загальні збори учасників. Створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво і підзвітний загальним зборам учасників. Одноосібний орган управління суспільством може бути обраний також і не з числа його учасників.

Загальні збори учасників, як правило, розглядає наступні питання:

— зміна статуту товариства та розміру його статутного фонду;
— утворення виконавчих органів товариства та дострокове припинення їх повноважень;
— затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів товариства і розподіл його прибутку і збитків;
—рішення про реорганізацію або ліквідацію товариства;
— обрання ревізійної комісії (ревізора) товариства та ін.

Основною відмінністю товариства з обмеженою відповідальністю від акціонерного товариства є поділ статутного фонду на частки, паї. В акціонерному товаристві статутний фонд розділений на акції.

Посилання на основну публікацію