Стадії правозастосовчого процесу

Необхідність у правозастосуванні виникає тоді, коли для повного здійснення прав і обов’язків суб’єктів права потрібно рішення, яке приймається компетентним державним органом.

Така потреба з’являється у наступних випадках:

  • 1. Коли норма права сформульована так, що для реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків потрібно владне рішення, винесене з урахуванням певних життєвих обставин (наприклад, для реалізації права громадянина на пенсійне забезпечення вимагається проходження певної процедури у відповідних органах).
  • 2. Коли суб’єкти права не можуть прийти до згоди з приводу реалізації певних прав і обов’язків, тобто між ними виникає спір (наприклад, при поділі майна).
  • 3. Коли не виконуються або неналежно виконуються обов’язки (наприклад, сусід по ділянці побудував високий паркан, який заважає проникненню сонячного світла на іншу ділянку).
  • 4. Коли вимагається офіційне визнання певних юридичних фактів (наприклад, нотаріальне посвідчення угод з нерухомістю).
  • 5. При вчиненні правопорушення і виникненні необхідності визначити вид і міру юридичної відповідальності правопорушника.
  • 6. Коли є перешкоди для здійснення прав і обов’язків.

Правозастосування як особлива форма реалізації права має низку специфічних ознак:

  • 1. Являє собою державно-владну діяльність. Акти правозастосування обов’язкові для виконання і забезпечуються примусовою силою держави.
  • 2. Здійснюється на основі правових норм спеціально уповноваженими на те суб’єктами в межах їх компетенції.
  • 3. Результатом цієї діяльності є індивідуальні правові рішення відносно конкретних життєвих випадків.
  • 4. Здійснюється в інтересах конкретних суб’єктів права в цілях найбільш повного здійснення ними суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.
  • 5. Чітко регламентується нормативними правовими актами і здійснюється у встановлених законом процесуальних формах.

Таким чином, правозастосування — це владна діяльність компетентних державних органів по втіленню в життя правових норм, здійснювана в спеціально встановлених законом формах шляхом прийняття індивідуально-правових рішень.

Застосування права — складна багатоступінчаста діяльність. Стадії правозастосовчого процесу характеризують його логіку і послідовність дій при розгляді і вирішенні юридичної справи.

У найбільш розгорнутому вигляді правозастосовчий процес включає в себе шість стадій:

1. Встановлення та аналіз фактичних обставин справи.
2. Вибір правової норми, що підлягає застосуванню.
3. Перевірка достовірності даної норми.
4. Тлумачення правової норми, вирішення можливих колізій.
5. Прийняття рішення по справі і видання акту правозастосування, доведення його змісту до відома виконавців.
6. Реалізація прийнятого акта.

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: