Правотворчість – це спеціальна діяльність державних органів, безпосередньо народу (шляхом референдуму) і недержавних організацій (по уповноваженню держави) щодо встановлення, зміни та скасування норм права.
У Республіці Білорусь правотворчий процес регламентується нормами Конституції, Закону Республіки Білорусь «Про нормативних правових актах», Регламентами палат національних зборів, Положенням.про офіційне опублікування і набрання чинності правових актів Республіки Білорусь і рядом інших підзаконних нормативних правових актів.
Виділяють наступні види правотворчості по суб’єктам:
– правотворчість державних органів;
– безпосереднє правотворчості народу (референдуми);
– санкціонована державою правотворча діяльність недержавних організацій;
– делегована правотворчість громадських організацій за дорученням державних органів.
В залежності від юридичної сили правотворчість поділяється на такі види, як:
– законотворчість;
– розробка підзаконних актів зовнішнього регулювання;
– розробка підзаконних актів внутрішнього регулювання (відомчих та локальних актів).
За змістом розрізняють такі види правотворчої діяльності:
– встановлення правових норм;
– зміна і доповнення правових норм;
– скасування правових норм.