Поняття дії нормативного правового акта

Норми права, що містяться в нормативних правових актах, покликані регулювати ті чи інші суспільні відносини. Дія нормативного правового акта включає ті юридичні наслідки, які передбачені цим актом.

Межі дії нормативних правових актів — це певні тимчасові, територіальні обмеження їх існування і дії, а також їх придатність до певних категорій суб’єктів права.

Зазвичай розрізняють межі дії нормативних правових актів в часі, в просторі, за колом осіб. Ще одним критерієм меж дії нормативних правових актів є предмет — це та сфера суспільних відносин, яку даний нормативний правовий акт регулює.

Час дії нормативного правового акта починається з моменту вступу його в силу і зберігається до моменту втрати ним юридичної сили.

Визначення часу вступу в силу нормативних актів пов’язано з їх офіційним опублікуванням. Згідно ст. 104 Конституцій Республіки Білорусь, закони і декрети Президента підлягають негайному опублікуванню після їх підписання і набирають чинності через десять днів після опублікування, якщо в самому законі не вказаний інший термін. Укази Президента і постанови Ради Міністрів Республіки Білорусь набувають чинності з моменту включення їх до Національного реєстру правових актів Республіки Білорусь, якщо в самому нормативному правовому акті не вказаний інший термін. Деякі нормативні правові акти (наприклад, постанови палат Парламенту) можуть діяти з моменту їх прийняття або підписання. Але при цьому правові акти, що стосуються прав і свобод громадян, вступають в силу лише після їх офіційного опублікування.

Нормативні правові акти, призначені для обмеженого кола осіб, не можуть опубліковуватися, а відразу надсилатися для виконання відповідним органам. Такі акти діють з моменту їх отримання цими органами, якщо інше не передбачено самим актом.

Нормативний правовий акт діє безстроково, якщо в його тексті не зазначено інше. Втрата нормативним правовим актом юридичної сили відбувається в наступних випадках:

– пряма скасування;
– закінчення строку дії, який був встановлений для даного акта;
– фактична заміна іншим актом, що регулює ті ж відносини;
– визнання нормативного правового акта (його частини) неконституційним у встановленому законом порядку;
– зникнення того виду суспільних відносин, який був покликаний регулювати цей акт.

З дією нормативних правових актів у часі пов’язані такі поняття, як зворотна сила закону і його переживання.

Зворотна сила (ретроактивность) закону – це поширення дії нормативного-правового акта на ті відносини, які виникли до вступу його в силу. Дія положень нового акта при цьому звернена в минуле.

За загальним правилом закон зворотної сили не має. Однак з цього правила є винятки. Якщо закон усуває караність діяння, пом’якшує покарання або стягнення чи іншим чином поліпшує становище осіб, на яких поширюється його дія, то такий закон визнається володіє зворотною силою. Крім того, зворотна сила може бути надана й за спеціальною вказівкою законодавця.

Переживання (ультраактивность) закону — це ситуація, при якій скасований акт продовжує регулювати певні відносини, які виникли до втрати ним юридичної сили. Нормативний правовий акт як ніби «переживає» відведений йому термін. Переживання можливо в тих випадках, коли для приведення суспільних відносин у відповідність до вимог нового нормативного правового акта потрібен певний строк. При цьому в самому новому нормативному акті може бути зроблена спеціальна обмовка про тих положеннях старого акта, які продовжують діяти стосовно до конкретних правовідносин після введення в дію нового акту.

Loading..

ПОДІЛИТИСЯ: