Підприємець і індивідуальне підприємство в торговому праві

Під підприємницькою діяльністю в юридичній науці розуміється самостійна, ініціативна діяльність юридичних і фізичних осіб, спрямована на систематичне отримання прибутку і здійснювана від свого імені, на свій ризик і під свою майнову відповідальність.

Підприємець. Індивідуальне підприємство (у США — Sole proprietorship, У Великобританії — Sole trader) це найбільш проста форма здійснення підприємницької діяльності. Обсяг правоздатності часто збігається з обсягом правоздатності фізичної особи, встановленого національним законодавством. Відмітними особливостями індивідуального підприємства є:

— повна майнова відповідальність власника підприємства (суд може прийняти рішення про звернення стягнення на все майно власника);
— більш проста процедура реєстрації (відсутній в США. У Великобританії обмежується реєстрацією в Регістрі назв бізнесу (Business Names Registrar). Законодавство європейських держав вимагає зазначення в назві підприємства прізвища власника та виду діяльності);
— правом здійснення угод має сам підприємець і його права не можуть бути обмежені (при передачі права на вчинення правочину іншій особі необхідна довіреність);
— відсутність корпоративних податків (дохід від підприємницької діяльності розглядається як дохід власника — фізичної особи);
— отримання пільг при сплаті податків (фіксовані податкові ставки, отримання відстрочок, розстрочок і т. п.) і ймовірність використання переваги податкових угод;
— наявність ліцензії для здійснення окремих видів діяльності;
—прості звітність і облік (у багатьох країнах податкова декларація — єдиний офіційний документ);
— можливість перетворення у товариство, товариство з обмеженою відповідальністю і акціонерне товариство.

Дану форму організації підприємницької діяльності часто вибирають маклери і підприємці з невеликим оборотом. Основний недолік — обмежені можливості в залученні додаткового капіталу.

ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
ІНКОТЕРМС