Інтелектуальна власність в торговому праві

Правова охорона об’єктів інтелектуальної власності виникає в силу факту їх створення або внаслідок надання правової охорони уповноваженим органом. Авторам результатів інтелектуальної діяльності належать щодо цих результатів особисті немайнові і майнові права. Виробникам фонограм і організаціям мовлення належать стосовно цих об’єктів тільки майнові права. Особисті немайнові права належать авторові незалежно від його майнових прав і зберігаються за ним у випадку переходу його майнових прав на результати інтелектуальної діяльності до іншої особи.

Власникам права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів, робіт або послуг (засоби індивідуалізації) належать стосовно цих коштів майнові права.

Право авторства (право визнаватися автором результату інтелектуальної діяльності) є особистим немайновим правом і може належати тільки тій особі, творчою працею якого створений результат інтелектуальної діяльності.

Право авторства неотчуждаемо і незабутнє.

Якщо результат створений спільною творчою працею двох або більше осіб, вони визнаються співавторами. Щодо окремих об’єктів інтелектуальної власності законодавством може бути обмежено коло осіб, які визнаються співавторами твору в цілому.

Власнику майнових прав на результат інтелектуальної діяльності або засіб індивідуалізації належить виключне право правомірного використання цього об’єкта інтелектуальної власності на свій розсуд у будь-якій формі і будь-яким способом.

Використання іншими особами об’єктів інтелектуальної власності, щодо яких їх правоволодільцеві належить виключне право, допускається тільки за згодою правовласника.

Власник виключного права на об’єкт інтелектуальної власності має право передати це право іншій особі повністю або частково, дозволити іншій особі використовувати об’єкт інтелектуальної власності має право розпорядитися ним іншим чином, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Обмеження виключних прав допускаються за умови, що вони не завдають шкоди нормальному використанню об’єкта інтелектуальної власності і не обмежують необгрунтованим чином законних інтересів правовласників.

Майнові права, що належать власнику виключних прав на об’єкт інтелектуальної власності, якщо інше не передбачено внутрішнім законодавством держави, можуть бути передані правовласником повністю або частково іншій особі за договором, а також переходять у спадщину та в порядку правонаступництва при реорганізації юридичної особи — правовласника.

Передача майнових прав за договором або їх перехід у порядку спадкування не тягне передачі або обмеження права авторства та інших особистих немайнових прав. Умови договору про передачу або обмеження таких прав є нікчемною.

Виключні права, які передаються за договором, мають бути у ньому визначені. Права, які не зазначені в договорі як передаються, вважаються непереданими, оскільки не доведено інше.

До об’єктів інтелектуальної власності належать: об’єкти авторського права і суміжних прав та об’єкти права промислової власності.

Авторське право поширюється на твори науки, літератури і мистецтва, є результатом творчої діяльності, незалежно від призначення і достоїнства твору, а також від способу його вираження.

Авторське право поширюється як на оприлюднені, так і на необнародувані твори, що існують в будь-якій об’єктивній формі:

— письмовій (рукопис, машинопис, нотний запис тощо);
—усній (публічне проголошення, публічне виконання тощо);
— звуко – чи відеозапису (механічна, магнітна, цифрова, оптична і т. д.);
— зображення (малюнок, ескіз, картина, план, креслення, кіно-, теле-, відео – або фотокадр і т. д.);
— об’ємно-просторової (скульптура, модель, макет, спорудження і т. д.);
— в інших формах.

Об’єктами авторського права є:

— літературні твори (книги, брошури, статті та ін);
—драматичні і музично-драматичні твори, твори хореографії і пантоміми та інші сценічні твори;
— музичні твори з текстом і без тексту;
— аудіовізуальні твори (кіно-, теле-, відеофільми, діафільми та інші кіно – і телепроизведения);
— твори скульптури, живопису, графіки, літографії та інші твори образотворчого мистецтва;
— твори ужиткового мистецтва;
— твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;
— фотографічні твори і твори, одержані способами, аналогічними фотографії;
— карти, плани, ескізи, ілюстрації і пластичні твори, що відносяться до географії, топографії та інших наук;
— комп’ютерні програми;
— інші твори.

Охорона комп’ютерних програм поширюється на всі види комп’ютерних програм (зокрема операційні системи), які можуть бути виражені на будь-якій мові і в будь-якій формі, включаючи вихідний текст і об’єктний код.

До об’єктів авторського права також відносяться:

— похідні твори (переклади, обробки, анотації, реферати, резюме, огляди, інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва);
— збірники (енциклопедії, антології, бази даних) і інші складові твори, являють собою за добором або розташуванню матеріалів результат творчої праці.

Похідні і складові твори охороняються авторським правом незалежно від того, чи є об’єктом авторського права твори, на яких вони засновані або які вони включають.

Суміжні права поширюються на виконання, постановки, фонограми, передачі організацій ефірного і кабельного мовлення.

Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається дотримання будь-яких формальностей.

Об’єкти права промислової власності.

Право промислової власності поширюється на:

— винаходи;
— корисні моделі;
— промислові зразки;
— селекційні досягнення;
— топології інтегральних мікросхем;
— нерозкриту інформацію, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау);
— фірмові найменування;
— товарні знаки (знаки обслуговування);
— найменування місць походження товарів;
—інші об’єкти промислової власності і засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту товарів, робіт або послуг.

Права на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняються за умови видачі патенту.

Патентовласнику належить виключне право використання захищеного патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка за своїм розсудом, включаючи право виробляти продукт з застосуванням захищених рішень, застосовувати захищені патентом технологічні процеси у власному виробництві, продавати або пропонувати до продажу вироби, що містять захищені рішення, імпортувати відповідні вироби.

Інші особи (непатентообладатели), не має право використовувати винахід, корисну модель, промисловий зразок без дозволу патентовласника.

Основними міжнародними актами у сфері інтелектуальної власності є:

— Паризька конвенція по охороні промислової власності 1883 р. (виходить з принципу національного режиму та не вводить поняття міжнародного патенту);
— Мадридська конвенція про міжнародну реєстрацію фабричних і товарних знаків 1891 р.(можлива охорона товарного знака в державах — учасницях конвенції без реєстрації їх в кожній з держав-учасників);
— Договір про патентну кооперацію 1970 р.;
—Договір про реєстрацію товарних знаків 1973 р.;
— Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів 1886 р.(створений Бернський союз для охорони прав авторів на їх літературні і художні твори);
— Женевська конвенція про авторське право 1952 р.;
— Конвенція про створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) 1967 р.;
— Євразійська патентна конвенція 1994 р. (вводить єдиний патент для держав – СНД) та ін.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: