Просторове дію актів пов’язано, насамперед, з поняттям території держави. До складу території входять наступні об’єкти:
- – сухопутний простір в межах державних кордонів;
- – надра землі в межах державних кордонів;
- – повітряний простір в межах державних кордонів;
- – внутрішні і територіальні води;
- континентальний шельф;
- – військові судна під прапором відповідної держави;
- – цивільні судна під прапором держави у відкритому морі і міжнародному повітряному просторі;
- – території посольств, місій, консульств, які перебувають за кордоном;
- – космічні кораблі й станції зі знаком держави, яка зареєструвала об’єкт.
Нормативні правові акти вищих і центральних органів держави, як правило, поширюють свою дію на всю державну територію. Однак цими органами можуть прийматися і нормативні правові акти, чинні на певну частину держави.
Правові акти місцевих органів влади діють у межах тієї території, на яку поширюються владні повноваження даних органів.
Із загального правила дії нормативних правових актів в просторі існують винятки — випадки екстериторіального дії закону, які проявляються, головним чином, у відносинах з іноземними громадянами і організаціями. Також у праві є положення, при якому дія нормативних актів може поширюватися на громадян держави, що знаходяться за межами державної території. Таким чином, суть екстериторіальності полягає у можливості застосування законодавства однієї країни до дій, вчинених на території іншої країни.