Боргові зобов’язання як об’єкт міжнародних торгових угод

На відміну від акцій інші грошові зобов’язання мають борговий характер, тобто це означає, що позичальник бере на себе певні зобов’язання щодо погашення (повернення) основної суми та виплати доходу. До боргових зобов’язань такого роду відносяться облігації, депозитні сертифікати, комерційні папери та векселі (казначейські і комерційні).

 

Боргові зобов’язання можуть бути класифіковані:

 

— по терміновості: короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 року до 5-7 років) і довгострокові;

— за видом доходу: з фіксованою процентною ставкою; з плаваючою процентною ставкою; дисконтні, безпроцентні;

— за обмениваемости: ринкові, неринкові, конвертовані;

— за характером обігу: біржові; позабіржові;

— за типом умов: основні, тобто засвідчують майнові права на основну суму позики та дохід від неї, і додаткові, пов’язані з можливістю отримання або зміни ціни або доходу (купон, варант, опціон).

 

Випуск цих паперів не обмежений обсягом активів емітента і призначений для акумуляції фінансових ресурсів.

 

Світовий ринок боргових зобов’язань перевищує 34 трлн дол. США. Денний оборот ринку облігацій — понад 900 млрд дол. Значну частину ринку зобов’язань становлять боргові документи, номіновані в іноземній валюті. Такі цінні папери називають єврооблігаціями, і їх звернення є одним з важливих елементів валютно-кредитних відносин. Загальний обсяг світового фондового ринку у 2001 р. дорівнював приблизно 60 трлн дол. США. Половина всього світового ринку як по акціях, так і за зобов’язаннями, зараз доводиться на США.

 

Облігація — цінний папір, що засвідчує відносини позики між її власником (кредитором) і особою, що її випустила (позичальником — емітентом).

 

За облігації виникають два головних зобов’язання:

 

1) емітент зобов’язаний повернути власникові облігації після закінчення узгодженого терміну суму, зазначену в облігації;

2) емітент зобов’язаний виплатити власникові облігації певний відсоток від її вартості.

 

Облігація має суттєві відмінності від акції:

 

— при покупці акції її власник стає одним із власників компанії-емітента, а при купівлі облігації – кредитором;

— облігації мають обмежений термін обігу;

— при реалізації майнових прав, спочатку виконуються зобов’язання по облігаціях, а потім по акціях та ін.

 

Облігації можуть бути як іменні, так і представницькі, у світовій практиці відомі випадки облігацій без заздалегідь визначеного рівня відсотка, величина якого коливається в залежності від фактичної прибутковості підприємства.

 

Виплата відсотка за облігаціями зазвичай здійснюється на піврічний основі або щорічно.

 

Якщо облігація має дохід у вигляді відсотка, то він періодично виплачується після закінчення узгодженого терміну. Якщо вона відноситься до дисконтируемым, проміжних виплат доходу не існує. Роль доходу грає дисконт (знижка, зменшення) ціни емісії, або погашення.

 

Процентні ставки по облігаціях можуть бути фіксованими або плаваючими. Плаваюча процентна ставка формується з двох складових: надбавки, фіксованою на весь термін позики (наприклад, 1/4 або 1/2%), і базової плаваючої ставки. За базову ставку зазвичай приймається ставка за короткостроковими (3 – або 6 – місячним) міжбанківськими депозитами. У світовій практиці та в міжнародних операціях у якості базової найбільш часто використовується ставка, за якою лондонські банки надають депозити іншим першокласним банкам. У США за базисну ставку приймається «прайм рейт», тобто мінімальна ставка за короткостроковими кредитами, що надаються американськими банками першокласним позичальникам.

 

Акції та облігації можуть бути конвертованими (обмінюваними).

 

Конвертовані облігації дають власнику право вибору між погашенням облігації з отриманням суми номіналу готівкою і обміном (конверсією облігації на акцію емітента). Вигідність запозичення в такій формі для емітента полягає в тому, що ставка за конвертованими позиками нижчі, ніж за звичайними, так як можливість подальшої конверсії створює додаткову привабливість для інвестора. Право обміну може бути оформлено варрантом, причому передбачена можливість обміну до настання строку ліквідації угоди.

 

Існують «вічні» облігації, які відрізняються отсутствим строку погашення позики. Ставка по них переглядається кожні 10 років, причому по закінченні кожного десятирічного періоду емітент має право погашення всього позики або його частини. Термін позики іноді позначається як «до ліквідації компанії».

 

Казначейські векселі — це основний вид державних боргових зобов’язань. Вони не мають купонів, це — дисконтовані (як і комерційний вексель) цінні папери. Звичайно випускаються на термін 3, 6 і 12 місяців. Реалізуються переважно серед комерційних банків зі знижкою з номіналу, а викуповуються за повною номінальною вартістю. Емісії і погашення казначейських векселів проводяться регулярно (у Великобританії – щотижня централізованими банками за дорученням казначейства (Міністерства фінансів).

 

Казначейські векселі можуть розміщуватися щотижня на основі аукціону за анонімною підписці, за підсумками якої визначається величина дисконту. У заявках, які надсилають потенційні інвестори, вказується сума, на яку здійснюється передплата, бажана, з їх точки зору величина дисконту, тобто різниця між ціною емісії і погашення, а також бажана дата покупки.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: