Сутність і поняття держави

У загальних рисах держава – це форма організації життя якоїсь кількості людей зі своїм способом виробництва, на певній території. Виходячи з цього, першими ознаками держави є: наявність землі, населення, назви і якогось способу економіки.

Держава в нашому повсякденному свідомості – це органи, які видають закони, Укази, встановлюють певний порядок проживання людей і норми відносин між ними.

Держава – це ті органи та організації, які оголошують війну, дозволяють мітинги і страйки, встановлюють розмір стипендії, пенсій, відпусток, свят.

Держава керує освітою, медициною, роботою транспорту, вирішує економічні та екологічні проблеми, захищає права і свободи громадян. Для розуміння сутності держави слід підкреслити, що воно виникло на певному етапі розвитку людства як результат дії соціальних процесів.

Є декілька теорій, які так чи інакше намагаються пояснити сутність походження держави.

Наприклад, Аристотель вважав, що природа людини така, що він змушений жити в суспільстві, а держава є закріплення відносин між людьми по типу патріархальної сім’ї.

У XVII і XVIII століттях в Європі набула широкого поширення теорія природного договору між людьми, які частину своїх прав передали державі для захисту своєї власності та інтересів. Представники цієї теорії Гоббс, Локк, Спіноза, Руссо.

XIX столітті популярність отримала теорія, яка пояснила походження держави, як органу насильства більш організованих груп людей, над менш організованими.

Марксистська теорія вважає, що поява держави пов’язане з поділом суспільства на класи і боротьбою між ними за владу і власність.

Сучасна найбільш поширена теорія стверджує, що держава виникла в зв’язку з потребою управління, незалежно від того чи є класи чи ні.

І те, що управління спочатку було примітивним і здійснювалося всіма членами роду, без спеціальних органів влади стоять над людьми, пояснюється малим об’ємом управління і простотою відносин між людьми.

У міру ускладнення життя управління виділяється в самостійну структуру, яка стоїть над суспільством, яке здійснює внутрішню і зовнішню діяльність, займається організацією праці та розподілом доходів.

Таким чином, сучасне будь-яка держава повинна мати:

• свою територію і межі;

• населення;

• свою економіку, яка пов’язана з географічними та природними умовами.

• Систему влади;

• певний державний лад;

• свою політичну систему;

• свої атрибути: герб, прапор, гімн, столицю, грошову одиницю, почесні военское звання і цивільні нагороди, поштові марки.

Функції держави поділяються на внутрішні і зовнішні:

До внутрішніх належать: економічні, організаційні, культурні, соціальні, правоохоранітельние, екологічні. Пропонуємо самим студентам розшифрувати більш докладно, які завдання виконує кожна з функцій.

До зовнішніх відносяться:

• забезпечення безпеки країни;

• участь в політичних, військових, економічних, міжнародних організаціях;

• участь у міжнародному поділі праці, що дозволяє підтримувати світовий рівень технічного виготовлення продукції;

• боротьба з міжнародним тероризмом, за збереження миру та стабільності;

• боротьба з контрабандою, наркотиками і зброєю;

• надання допомоги у разі стихійних лих, захворювань.

Всі ці функції можуть тісно переплітатися або одна з них виходить на передній план.

Звертаємо вашу увагу також і на те, що сучасна держава повинна мати п’ять елементів організаційної структури:

1. Законодавчі органи.

2. Виконавчі органи.

3. Судові органи.

4. Органи прокуратури або нагляду над тим, як виконуються закони.

5. Органи контролю – контрольна палата парламенту, митниця, податкова інспекція, санітарно-епідеміологічні станції, охорони праці.

Структура державного апарату створюється або за принципом розподілу влади на три частини, або за принципом єдності влади.

Таким чином, держава – це апарат влади, за допомогою якого здійснюється економічне, політичне й ідеологічне керівництво суспільством.

У світі існують різні форми держави, які відрізняються між собою за трьома основними ознаками: форма правління і форма державного устрою, адміностратівно-територіальне управління.

Форма правління – це організація верховної державної влади, яка відповідає на питання:

Як здійснюється влада?

Основні форми правління: монархія і республіка.

Монархія – це така форма, де вища влада в державі представлена ??однією особою, яка одержала владу у спадок або обрано довічно. Така монархія називається необмеженою або абсолютною. Бахрейн, Оман, Кувейт, Саудівська Аравія. Якщо влада розділена між монархом і парламентом, то така монархія називається обмеженою (приклад: Японія, Великобританія, Швеція, Бельгія, Данія).

Республіка – з латинської res-справа; publicus – народ, значить справа народу. Вперше це поняття було введено римським політичним діячем Цицероном.

Республіка – це така форма правління, де всі органи влади або обираються або формуються представниками різних верств населення. Це така форма, де в наявності поділ і взаємодія гілок влади.

Республіка – як форма правління зараз найбільш поширена у світі. Розрізняють два види республіки: президентську і парламентську. У першому випадку, очевидно, що держава має президента, обрану особистість, яка є главою держави на певний термін. Але цього ще мало. Президентської називається така республіка, де президент в одне і теж час і очолює державу і виконавчу владу. До цього слід додати, що в більшості випадків президент обирається загальним таємним голосуванням, а це означає:

• він не залежить від парламенту;

• він сам формує органи виконавчої влади чи погоджує їх з парламентом;

• він має право накласти заборону на будь-який законопроект (право «вето») або розпустити парламент. (Приклад: США, Росія, Швейцарія, Аргентина). Що стосується України, то тут теж є пост президента, він виступає як гарант Конституції і сполучна ланка між трьома гілками влади. Але разом з тим, окремо існує і апарат виконавчої влади на чолі з прем’єр-міністром, що несумісно з президентським правлінням. Отже, Україна з точки зору політології ще до кінця не визначилася, немає чіткого розподілу повноважень президента і парламенту, структури місцевого самоврядування. Юридично наш президент залежить від Верховної Ради, а політично несе відповідальність перед народом, який його обрав і може висловити недовіру.

У парламентській республіці велика частина влади належить парламенту. Тому що він формує уряд з числа депутатів і партій, які перемогли на виборах (Виконавча влада).

Уряд очолює обраний і затверджений парламентом прем’єр-міністр. І парламент завжди може висловити уряду вотум недовіри, у зв’язку, з чим уряд змушений піти у відставку. Парламент обирає і судову владу.

При такому влаштуванні президент є главою держави, символом нації, представляє державу на міжнародній арені, але впливу на політику по суті не робить, а все вирішує прем’єр-міністр і його кабінет.

Парламентська форма правління широко поширена в Європі. (Наприклад: Італія, Німеччина).

Зі сказаного можна зробити висновок.

...
ПОДІЛИТИСЯ:

Дивіться також:
Що ж таке глобалізація