Суб’єкти сучасних міжнародних процесів і відносин

До середини XX в. світова політика будувалася з урахуванням державно-центристської моделі міжнародних відносин. Це означає, що їх головним суб’єктом виступали тільки держави. Подібна схема міжнародних відносин була закладена ще так званим Вестфальським світом в 1648 р, який підвів підсумки Тридцятилітньої війни в Європі і визначив кордони між державами. І сучасна політична конструкція світу – саме Вестфальська – головний суб’єкт в міжнародних відносинах і процесах – держави, які відрізняються один від одного різними розмірами, віком (історичні й нові держави), чисельністю населення, економічним потенціалом, ступенем політичного впливу і т.д.

Д.С. Конторою, Н.В. Михайлов, Ю.С. Саврасов у статті «Глобалізація, економіка, Росія» підкреслюють, що саме Вестфальським світом в міжнародно-договірному плані були фактично закладені основи системи міжнародних процесів сучасності. Вестфальський мир – це, по-перше, виникнення національних держав і, по-друге, така перемога економічних принципів над політичними чинниками, яка і ті й інші початку принципово зуміла підпорядкувати соціальному та національній єдності обмеженою людської спільноти – своєї нації.

Що ж відбувається зараз? Інтернаціоналізація міжнародних економічних процесів веде до того, що економічне початок в суспільстві успішно для себе і руйнівно для суспільства, поступово звільняється від соціального і національного начал, йде повністю в своє власне і нічим не обмежений розвиток – у розвиток не заради держави чи нації, не заради нормального соціального життя суспільства, а заради виключно отримання надприбутків, і тільки. Аналогія цьому процесу приходить на думку відразу ж – це подібно розвитку ракової пухлини в організмі.

Що це, якщо не економоцентрізм? Це саме він, і тільки в ньому, на наш погляд, і слід бачити головну сутність сучасного процесу глобалізації.

Глобалізація – це очевидний вихід на світовий горизонт принципово необмеженого розвитку економоцентрізма, і як завжди він принципово руйнівний і дуже небезпечний для суспільства. Ми до цього питання ще повернемося, а поки продовжимо аналіз міжнародних процесів і відносин і всього того, що має до цього своє пряме відношення.

Стосовно до країн, що володіють сильним військовим та економічним потенціалом і дипломатичним впливом, часто використовується термін «держава». При цьому у світовому співтоваристві виділяють власне наддержави і великі держави. Починаючи з 1945 р і протягом наступних чотирьох десятиліть СРСР разом з США визначалися як дві наддержави. Наддержаву від інших країн відрізняють три основні критерії:

(1) можливість масового і повного знищення свого супротивника;

(2) здатність впливати на розвиток всіх інших країн;

(3) неможливість для будь-якої коаліції завдати поразки одній наддержаві, якщо цю коаліцію не підтримає інша наддержава.

Рівновага в міжнародному середовищі, здійснюване за схемою протистояння двох держав і підтримуючих їх коаліцій країн, визначається як біполярна модель світу. Після розпаду СРСР склалася однополюсная модель міжнародних відносин з єдиною наддержавою – США. Політологи, хоча і прогнозують можливість у майбутньому багатополярності й появи інших держав, рівних за своєю потужністю США, все ж змушені визнати, що в даний час США володіють всеосяжним перевагою.

До великим державам, згідно Г. Моргентау, відносять найчастіше країни, що володіють військовою міццю і здатністю відстояти свою незалежність економічним потенціалом і дипломатичним впливом. Сюди ж Моргентау додає і геополітичний фактор (простір і розташування країни). Як правило, до великих відносять країни, що володіють ядерною зброєю і сучасними засобами їх доставки, а також є постійними членами Ради Безпеки ООН (Великобританія, Китай, Росія, США, Франція). За економічним і політичному впливу до великих держав відносять Німеччину і Японію. Що стосується Росії, то, незважаючи на кризовий стан економіки, володіння ядерною зброєю, контроль над значною частиною світових стратегічних ресурсів, величезна територія і геополітичне положення дозволили їй зберегти статус найважливішого елемента світового політичного і економічного порядку і в наш час.

ПОДІЛИТИСЯ: