Соціал-демократія і марксизм в контексті історичного розвитку

Друге питання присвячується аналізу ідей лівих сил сучасності. На рубежі 80-90-х років минулого століття в європейському робітничому русі склалися два напрямки: реформістський і революційне, які поступово переросли в самостійні ідейно-політичні течії.

Соціал-демократична (реформістський) протягом оперує такими поняттями, як «солідарність», «реформа», «плюралізм», «соціальне партнерство». Для нього характерно пильну увагу до питань соціальних гарантій політичної демократії. З питання перетворення сучасного суспільства соціал-демократи дотримуються наступних поглядів: вони вважають, що соціалістичне суспільство не може бути створено в якійсь одній країні, а виникає як масове явище, як новий щабель людської цивілізації; основним методом перетворення є реформа. Поняття «реформа», «соціальне партнерство» (тобто класовий компроміс) виступають ключовими в політиці соціал-демократів. Практика показує, що соціал-демократичне керівництво, яке перебуває при владі в деяких країнах, на ділі сприймає реформи як певну коригування соціально-економічного розвитку, як забезпечення чіткого і ефективного функціонування існуючого ладу. Його вдосконалення і стає головним завданням реформ.

Комуністичний варіант соціалістичної ідеї втілено в теорії марксизму. Марксизм виник у 40-ті роки XIX століття як наукове узагальнення і вираз корінних інтересів народжується робітничого класу. Ключовими поняттями є: «класова боротьба», «соціалістична революція», «диктатура пролетаріату», «комунізм». Для марксизму характерна переважна орієнтація на реалізацію класових цілей насильницьким шляхом, обгрунтування революційного характеру переходу від капіталізму до соціалізму.

Політичні події, що відбулися в світі на рубежі 80 – 90 років, розпад СРСР, викликали пильний інтерес до долі соціалістичної ідеології.

З одного боку, спостерігається перетворення соціал-демократії в одну з авторитетних політичних сил, і той же час – крах моделі «реального соціалізму», яка представляла собою одержавлений варіант розвитку суспільства, який утвердився в результаті соціалістичної революції. Необхідно враховувати, що зміни в соціально-політичному розвитку колишніх соціалістичних країн, криза міжнародного комуністичного руху викликають неоднозначну реакцію марксизму і його ролі в суспільному розвитку.

Отже, різна історична доля двох різновидів соціалістичної ідеї. З одного боку, соціальна драма моделі «державного соціалізму», догматичного марксизму, і в той же час – успіх соціал-демократії в рішенні соціальних програм, перетворення в авторитетну політичну силу сучасності.

Однак, незважаючи на складності та протиріччя в розвитку, соціалізм виступає як один з основних напрямків сучасної політичної думки.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: