Склад держави

Загальне поняття держави

У загальнодоступному значенні, під державою розуміють фундаментальне поняття, яким визначається, в тому числі, світогляд людини, а також базове поняття будь-якої суспільної науки. У будь-якому випадку, держава вдає із себе неподільну сукупність чотирьох частин, до яких відносяться:

  • географічна територія;
  • власники цієї території;
  • населення такої території;
  • органи управління такої території.

Склад території

Часто, коли говорять про склад держави, мають на увазі склад його території.

У міжнародному праві під територією в широкому сенсі розуміються різноманітні ділянки земної кори, в тому числі їх сухопутна і водна поверхня, надра і повітряний простір, а також космічний простір над такою територією і знаходяться там об’єкти.

Простір, який становить єдину державну територію, по-різному за своїм правовим статусом. До складу подібного роду території можуть входити:

  • Територія суші – тобто все сухопутне простір в межах державного кордону разом з надрами. Сухопутна територія розуміється як поверхні землі, обмежена територією інших держав і островів, що омиваються водою.
  • Водний простір, яке включає в себе внутрішні води (річки, озера, штучні водні об’єкти), внутрішні морські води (морські порти і бухти, моря, протоки, затоки, лимани, естуарії), а також територіальні моря

У поняття сухопутної території також входять надра, які розташовуються нижче грунтового шару і дно знаходяться водойм, які знаходяться на суші (озера, річки).

Офіційні розміри та межі будь-якої держави визначається саме виходячи з сухопутного кордону, тобто довжини разом з морським кордоном.

Наприклад, по межах до 1991 СРСР вдавав із себе найбільше за територією держава, так як він займав майже одну шосту частину суші всієї земної кулі (близько 22,4 млн кв. Км). Після розпаду СРСР найбільшим державою на планеті залишається Російська федерація.

Водна територія будь-якої держави згідно з Конвенцією ООН з морського права від десятого грудня 1982 року визначається як внутрішні води, в які входять морські води, води в портах, затоках, якщо їх берега відносяться до однієї держави. Ширина подібних утворень не повинна перевищувати двадцяти чотирьох морських миль (економічна зона). Далі можуть починатися нейтральні води. Крім того, Конвенцією визначається, що до території конкретних держав відносяться також «історичні» затоки (для Росії сюди відноситься затоки Петра Великого, Чеська і Печорська Губа; у Канади це Гудзонової затоки і затоку Фанді; у Великобританії затоку Морі-Ферт і затоку Брістольський.

До території держави також відносяться прикордонні води, а саме води річок, озер або каналів, уздовж яких проходить державний кордон. У таких випадках, як правило, межа може проходити або по середині самої річки (наприклад, як межа Росії з Китаєм на річці Амур в районі міста Благовєщенська) або по одному з берегів самої річки з тієї чи іншої сторони.

Крім того, згідно з положеннями тієї ж Конвенції 1982 року кожна держава володіє своїм територіальним морем (менше, ніж економічна зона), під яким розуміється смуга прибережних морських вод, обмежена дванадцятьма морськими милями, що становить в кілометрах близько двадцяти двох кілометрів двохсот метрів. Ця територія повністю належить державі.

Посилання на основну публікацію