Порівняльна політологія і її методи

Поняття порівняльної політології

Порівняльна політологія виступає в якості одного з напрямків політології або політологічної науки. Даний напрямок носить ще назву компаративістики, дане слово походить від англійського «compare», що означає «порівнювати».

Основним і центральним методом даного виду політології є метод порівняння, який передбачає порівняння різних фактів, явищ, процесів один з одним. А саме зіставляються політичні явища, які є однотипними в різних системах політики.

Порівняння виступає в якості звичайного способу мислення, який розглядає різні явища з точки зору, порівнюючи їх один з одним.

В рамках політології порівняння тих чи інших явищ відбувається для того, щоб вчені, суспільство могли більш об’єктивно оцінити наявну політичну життя, процеси, які протікають в суспільстві і в їх політиці. Ситуацію з позиції окремих особистостей, які виникають при подоланні будь-яких соціальних протиріч, а також вибору шляху розвитку того чи іншого політичного об’єднання або освіти, в тому числі держави, народів.

Дана наука, в першу чергу, вивчає такі явища:

  • політичні процеси;
  • політичні відносини;
  • політичні інститути;
  • політичну культуру;
  • політичні режими;
  • політичні партії та рухи та ін.

При цьому порівняльна політологія виступає в якості одного з найбільш перспективних напрямків в рамках політичних наук. Під час вивчення цієї науки є ряд підходів, без яких неможливий розгляд окремих явищ. Зокрема, в якості основних підходів можна виділити наступні:

  • соціологічний;
  • системний;
  • психологічний;
  • функціональний;
  • інституційний;
  • цивілізовано-культурологічний;
  • порівняльний аналіз політичних процесів і відносин, інших явищ.

Для того, щоб порівняти єдині явища, потрібно знайти переконливі докази, які будуть характеризувати питання їх взаємодії. Так, за твердженням сучасного політолога П. Шарана, неможливо мислити, що не порівнюючи. Саме тому без порівняльної політології неможливе існування інших наук в даній сфері.

Все вищесказане свідчить про те, що порівняння виступає не тільки як метод, але і в якості найважливішого напряму політичних наук.

Методика політології

Все вищесказане свідчить про те, що порівняльна політологія виступає не тільки як метод, але і в якості найважливішого напряму політичних наук. До завдань входить вивчення різних закономірностей в політичній сфері, зіставлення однотипних явищ, які можуть виникати в різних суспільствах і державах, а також дозвіл різних політичних питань в даній сфері.

Важливу роль в цьому світі відіграє вивчення політичного життя, так як тут можна виявити різні цікаві закономірності, що характеризують політику суспільства і держави в цілому. Особливий інтерес для політології також представляє вивчення окремих політичних особистостей, політичних партій, а також порівнювати політичні явища в різних державах.

Порівняльна політологія також вивчає такі явища, як світова спільнота, цивілізацію, прогрес суспільства, розвитку громадянського суспільства та правової держави, момент появи і розвитку конфліктів.

Важливою галуззю в порівняльній політології є також вивчення антропології та політичної психології, їх закономірності в рамках досліджуваних явищ.

У теоретичному плані політологія виконує роль посередника між дисциплінами, пов’язуючи їх в одній-єдиній ланка.

Нерідко в політології також використовується метод експерименту, який представляє собою відтворення певної моделі поведінки або явища. Однак багато явищ не піддаються експериментальній перевірці, так як не завжди можливо передбачити наслідки тих чи інших явищ, а також відтворити їх штучно.

Роль порівняльної політології

Порівняльна політологія відома не тільки сучасному суспільству, а й давнім вченим.

Так, наприклад, Арістотель активно розвивав цей напрям, приділяючи значну увагу вивчення типів державного устрою, наприклад, тому, як влаштована державна влада в різних державах, я її загальні і приватні ознаки, а також історію розвитку того чи іншого державного явища. Зокрема, його учнями були вивчені закономірності розвитку 158 країн, для того часу це робота була однією з наймасштабніших, які значно вплинули на розвиток політології як науки в подальшому.

Плутарх також займався розвитком даної галузі науки, зокрема, їм і був придуманий принцип порівняння в сучасній науковій трактуванні, який дійшов до нас практично в незмінному вигляді. Зокрема, він порівнював біографії політиків, простежуючи схожість і відмінність між своїми і досліджуваними героями.

Згодом політичний досвід в даній сфері накопичувався, з’являлися нові принципи і схеми, які дозволяли використовувати різні методи, в тому числі історичний і порівняльний для встановлення будь-яких закономірностей. З урахуванням їх вивчення з часом стає зрозумілою роль порівняльної політології в загальній системі наук. По суті, дана наука виступає в формі сукупності різного роду баз даних щодо політичних явищ, що дозволяють уважно вивчати і порівнювати, роблячи певні висновки про закономірності їх виникнення, розвитку і відмирання.

Використовувані тут методики є універсальними, однак в рамках політології вони повинні характеризуватися системністю і методичністю, так як наука вивчає саме повторювані явища, які виникають в широкому колі держав. При цьому необхідно враховувати також вимоги моралі, ідеології і тому подібних явищ. Особливостями політичних явищ є також те, що вони не матеріальні, не виступають в якості предметів матеріального світу, що трохи ускладнює підхід до їх вивчення.

ПОДІЛИТИСЯ: