Політика як суспільне явище і об’єкт дослідження

Ключовою категорією політології є політика.

Політика – явище складне і багатогранне. Це явище вивчається і осмислюється вченими вже близько двох з половиною тисячоліть. Але і в даний час рідкісний політолог вирішується категорично і однозначно висловитися про те, що власне є сутністю політики.

У сучасному світовому суспільствознавстві існує безліч тлумачень поняття «політика». Однак серед великої кількості підходів переважають визначення політики через владу і відносини владарювання. Політика трактується як така сфера взаємовідносин між людьми, яка стосується, головним чином, проблем діяльності влади і управління.

Саме політика являє собою сукупність визначених корінними інтересами тих чи інших соціальних груп і держав установок і цілей, якими вони керуються у внутрішніх і міжнародних справах, а також їх практичну діяльність по здійсненню виробленого курсу і досягнення намічених цілей.

Політику можна визначити як сферу діяльності, пов’язану з відносинами між соціальними групами, націями, індивідами з питань завоювання, утримання і використання державної влади. Політика також включає діяльність в сфері відносин між державами.

Політика – найбільш активний фактор впливу на все життя суспільства. Вона знаходить свій вияв і відображення у всіх сферах суспільного життя: економічної, соціальної, політичної та духовної. Тому політологія поряд із з’ясуванням сутності політики розглядає питання про її класифікації.

За критерієм спрямованості політику поділяють на внутрішню і зовнішню. Залежно від тієї сфери суспільних відносин, які є об’єктом політичного впливу, в структурі політики виділяють економічну політику, соціальну політику, політику в власне політичній сфері, культурну політику.

Кожна сфера суспільного життя має свої менш широкі області життєдіяльності, які є відносно самостійними об’єктами політики. Тому в структурі політики, як правило, виділяють і її більш вузькі напрямки. Наприклад, в сферу економічної політики входять такі її складові, як науково-технічна, структурна, аграрна, інвестиційна, зовнішньоекономічна та ін.

За критерієм масштабності і довготривалості цілей політику класифікують на стратегічну і тактичну. Політику можна класифікувати по її суб’єктам на державну, партійну, політику громадських організацій і рухів.

Складну теоретичну проблему представляє питання про взаємодію політики з економікою. Здається, плідної є та точка зору, що політика визначається, детермінується економікою, але в той же час має відносну самостійність і надає зворотну дію на економіку.

Будучи пов’язаною з усіма сферами життя суспільства і впливаючи на них, політика виконує виключно важливі функції. Американський політолог Т.Парсонс підкреслив наступні три функції: визначення колективних цілей суспільного розвитку; мобілізація і прийняття рішень; збереження стабільності соціуму і розподіл ресурсів. Французький політолог Р.Дебре бачить головну функцію політики в збереженні цілісності і стабільності суспільства.

У вітчизняній політології відзначаються такі функції політики:
вираз владно значимих інтересів всіх груп і верств суспільства,
дозвіл суспільних конфліктів, їх раціоналізація,
керівництво та управління політичними і суспільними процесами в інтересах тих чи інших верств населення або всього соціуму в цілому,
інтеграція різних верств населення за рахунок підпорядкування їхніх інтересів інтересам цілого, забезпечення цілісності суспільної системи, стабільності і порядку,
політична соціалізація,
забезпечення наступності та інноваційності соціального розвитку суспільства.

����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������°����¯�¿�½������³����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½���¯���¿���½����¯�¿�½������·����¯�¿�½������º����¯�¿�½������°...
ПОДІЛИТИСЯ: